Виховні години 7 клас

19.09 

ГКК "Хай буде мир в Україні!"

   21 вересня, українці разом з цивілізованим світом відзначають Міжнародний день миру та День миру в Україні. Останній встановлено відповідно до Указу Президента від 5 лютого 2002 року. 

  Історію нашої цивілізації цілком можна назвати історією воєн – лише в минулому столітті людству довелося пережити дві світові війни, а локальні збройні сутички в різних місцях планети виникають постійно. 

  На думку ООН, для припинення військових конфліктів у світі недостатньо урядових політичних угод – стійкий мир має базуватися на моральній та інтелектуальній солідарності людства. Саме цю ідею покладено в основу Міжнародного дня миру, який відзначається щороку 21 вересня і має на меті пропагувати мирні ініціативи та послаблювати військову напругу. 

  Мета Дня – звернути увагу на необхідність завершення усіх війн та конфліктів, а також підкреслити важливість мирних переговорів, дипломатії та толерантності.

  Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення збройних конфліктів та побудови світу без війн та страждань.  

  Особливо це відчуття нині актуальне для нас – українців. Цей день – не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже другий рік триває жорстока і кривава війна, яку почала росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що як ніхто розуміємо цінність миру. 

Презентація:

https://docs.google.com/presentation/d/1Wdgpz1VAG0j2shQmip8uEmfkeNVlZiDr/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

17.09

ТВГ "Як ми розуміємо академічну доброчесність?"

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів і правил, якими керуються учасники освітнього процесу (учні, вчителі, науковці) під час навчання, викладання та наукової діяльності для забезпечення довіри до результатів освіти та наукових досягнень. Вона базується на таких цінностях, як чесність, довіра, справедливість, повага та відповідальність. Порушенням академічної доброчесності є, зокрема, плагіат, фабрикація даних, списування та інші форми несумлінної роботи. 

Основні принципи академічної доброчесності:

  • Чесність
    – це правдивість, дотримання етичних норм та уникнення обману. 
  • Довіра
  • – створення атмосфери, де кожен учасник освітнього процесу може довіряти іншим і своїм власним результатам. 
  • Справедливість
  • – об'єктивне оцінювання та рівне ставлення до всіх учасників. 
  • Повага
  • – повага до інтелектуальної власності, авторських прав та результатів праці інших. 
  • Відповідальність
  • – усвідомлення відповідальності за власну роботу, дотримання правил та наслідки своїх дій. 
Academic integrity) — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Презентація:

https://urok.osvita.ua/materials/fahova-peredvysha-osvita/rozrobka-zanatta-akademicna-dobrocesnist-zaporuka-akisnoi-osviti/?utm_source=chatgpt.com

Більше у відео за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=S0TrPtRUHzc

https://www.youtube.com/watch?v=vyfcskMxhac

15.09.  ГС до дня пам’яті жертв фашизму

Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про одну з найжахливіших сторінок в історії людства — про фашизм та його жертв.

Сьогодні, у другу неділю вересня, світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв фашизму. Ця дата не випадкова. Саме у вересні 1939 року почалася Друга світова війна — війна, яка забрала десятки мільйонів життів і принесла незліченні страждання. Ця війна була наслідком політики фашизму.

Фашизм — це ідеологія і політичний рух, який з'явився у 20 столітті. Його основні риси:

·         Диктатура. Фашисти не визнають демократію і встановлюють жорсткий, тоталітарний контроль над життям людей.

·         Агресивний націоналізм. Вони вірять у перевагу своєї нації над іншими і прагнуть до розширення своїх територій.

·         Культ лідера. Влада зосереджена в руках однієї людини — диктатора, який вважається непогрішним.

·         Терор і насильство. Для досягнення своїх цілей фашисти використовували репресії, переслідування та масові вбивства.

Найбільш яскравими прикладами фашистських режимів були:

·         Нацистська Німеччина на чолі з Адольфом Гітлером.

·         Фашистська Італія під керівництвом Беніто Муссоліні.

Пам’ять про жертв фашизму — це наш обов'язок. Вона потрібна, щоб:

·         Запобігти повторенню історії. Ми повинні знати, до яких жахливих наслідків може призвести ненависть, ксенофобія та нетерпимість.

·         Шанувати героїв. Пам'ятати тих, хто боровся з фашизмом, хто рятував людей, ризикуючи власним життям.

·         Цінувати мир. Мир — це найбільша цінність. Цей день нагадує нам, наскільки він крихкий і як важливо його оберігати.

Сьогодні, коли ми бачимо нові прояви агресії та спроби переписати історію, пам’ять про минуле стає ще важливішою. Вона вчить нас бути чуйними, толерантними та рішуче протистояти будь-якому злу.

12.09

ГКК до Дня фізичної культури та спорту

День фізичної культури і спорту України у 2025 році припадає на 13 вересняЦе свято традиційно відзначається в другу суботу вересня, що було встановлено Указом Президента України № 340/94 від 29 червня 1994 року. Свято присвячене всім, хто цінує здоров'я, спорт та активний спосіб життя, а також вшановує спортсменів, тренерів та ветеранів спорту. 

Ключові факти про День фізичної культури і спорту:

  • Коли відзначається: 
    Щорічно в другу суботу вересня. 
  • Для кого це свято: 
    Для спортсменів, тренерів, ветеранів спорту, а також для всіх прихильників здорового способу життя. 
  • Значення свята: 
    Підкреслює важливість фізичної культури та спорту для здоров'я нації, загартовує характер і волю, а також сприяє розвитку спортивних талантів. 
  • Історія: 
    Свято було офіційно засновано Указом Президента України в 1994 році. 

Відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=SAeOsOnldaw&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B6%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0

10.09

ТВГ "Ми - майбутні олімпійці". Визначні олімпійці незалежної України.

  Українські спортсмени неодноразово демонстрували світові свою майстерність та волю до перемоги на Олімпійських іграх. Рустам Шаріпов, Наталія Скакун, Віктор Рубан, Олексій Торохтій та інші стали справжніми героями для мільйонів вболівальників, принісши Україні золоті нагороди.

Лілія Підкопаєва

Лілія Подкопаєва у 1996 році на Олімпіаді в Атланті стала чемпіонкою в абсолютній першості й вільних вправах. На колоді вона здобула срібло і у підсумку стала єдиною гімнасткою зі званням абсолютної олімпійської чемпіонки, що не завоювала медаль в команді, оскільки збірна України посіла 5-те місце. 

Юрій Чабан

Дворазовий олімпійський чемпіон 2012 та 2016 років. У Лондоні спортсмен здобув свою першу олімпійську золоту нагороду у веслуванні на каное на дистанції 200 метрів, показавши приголомшливий результат — 42,291 секунди. Він знову підтвердив свою майстерність, вигравши золото у Ріо-де-Жанейро з новим рекордним часом — 39,279 секунди. Ці перемоги стали символом його неймовірної витривалості, наполегливості та прагнення до досконалості.

Оксана Баюл

Вперше наша країна, як самостійна команда, була представлена на XVII Зимових Олімпійських іграх у Ліллегаммері 1994 року. Тоді Оксана Баюл в змаганні серед жінок у фігурному катанні принесла першу золоту медаль в новій історії України.

В'ячеслав Олійник

На Олімпіаді 1996 року в Атланті В’ячеслав Олійник здобув золоту медаль, яка стала першою золотою медаллю на літніх Олімпійських іграх в історії незалежної України. Через чотири роки на Олімпіалі в Сіднеї посів 14 місце.

Катерина Серебрянська

Серебрянская стала чемпіонкою Європи у командній першості, абсолютною чемпіонкою світу та Європи, олімпійською чемпіонкою, володаркою Кубка континенту. Має також вісім титулів чемпіонки світу, шість титулів чемпіонки Європи у фіналах окремих видів.

Більше за посиланням:

https://shotam.info/10-olimpiyskykh-chempioniv-ukrainy-iaki-nazavzhdy-zalyshylys-v-istorii-sportyvnykh-ihr/

Презентація - ознайомлення з видатними українськими спортсменами:

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-olimpijski-cempioni-ukraini-105932.html

Українська олімпійська збірна в часи незалежності: 

https://naurok.com.ua/olimpiyska-zbirna-ukra-ni-v-chasi-nezalezhnosti-421400.html

Українські спортсмени-рекордсмени:

https://www.youtube.com/watch?v=9ZOY2n5yxIg

08.09

8 вересня - Міжнародний день грамотності

Що це за подія?

Якщо ми опиняємося в чужій країні, мови якої не знаємо, то доводиться мати справу з численними труднощами — не можемо зрозуміти дорожніх знаків, прочитати потрібні інструкції та навіть написи на упаковках з продуктами. Ми почуваємося розгубленими й безпорадними, але  ця гіпотетична ситуація лише в невеликій мірі є прикладом того, що відчуває людина, яка не вміє читати. Грамотність зазвичай сприймається нами як щось належне, тому важко уявити, що чимало людей в сучасному світі живуть без базових навичок читання й письма. Щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми та сприяти її подоланню, за ініціативою ЮНЕСКО було засновано Міжнародний день грамотності (International Literacy Day), який відзначається щороку 8 вересня.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день грамотності?

Перші відомі форми людської писемності датовані приблизно 3500 – 3000 роками до нашої ери, проте грамотність серед населення довгий час була обмеженим явищем, тісно пов’язаним із суспільним становищем — зазвичай люди, що вміли читати, належали до вищих соціальних прошарків. Вважається, що в давньому світі найбільше грамотних людей жили  в Індії й Китаї, хоч перші книги, які з’явилися в цих країнах, а згодом на Близькому Сході та в Древньому Римі, були дуже рідкісними і дорогими. 

Штучне стримування грамотності

Втім, грамотність могли й штучно стримувати, використовуючи як спосіб сортування людей і запобігання повстанням та революціям. Прикладом є США, де в період Громадянської війни в багатьох штатах на законодавчому рівні було заборонено навчати чорношкірих рабів читанню та письму. В подальші роки вміння читати й писати визначало, чи має людина право голосу як громадянин, і це ефективно затримувало приєднання колишніх рабів до виборців.

З історичної точки зору, за останні 200 років рівень грамотності населення світу суттєво зріс — на початку XIX століття він складав всього 12%, а зараз кількість грамотних людей на планеті — 86%. Але при тому, що в більшості держав цей показник — від 95% і вище, в бідних країнах багато людей досі залишаються неписьменними.

Право кожного на освіту ще на початку свого існування проголосила ООН, сформулювавши Загальну декларацію прав людини. В той час передбачалося, що до 2000 року в світі буде досягнуто 100% грамотності, і для цього приймалося чимало міжнародних документів, наприклад, в 1960 році — Конвенцію боротьби з дискримінацією  в області освіти, а в 1964-му — Декларацію про ліквідацію неписьменності.

Презентація за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1VdZLTmPxDgrJgK31hH5mv60YftS1XJywKqn-NWJISdM/edit?usp=sharing

05.09

ГКК до Міжнародного дня благодійності

Що це за день?

Ми живемо в світі, де завжди були й будуть багатії та бідняки, здорові й недужі. Попри те, що для кожного його особисті проблеми та неприємності знаходяться на першому плані, люди мають унікальну внутрішню потребу — безкорисливо допомагати іншим, нічого не очікуючи у відповідь. Таку допомогу прийнято називати благодійністю, і більшість з нас іноді долучаються до неї.  Однак є люди, з іменем яких поняття благодійності міцно пов’язане, і найвідомішою серед таких є мати Тереза. Вшановуючи пам’ять про цю видатну особистість, а також щоб спонукати до милосердних вчинків якомога більше людей, ООН заснувала Міжнародний день благодійності (International Day of Charity), який щороку відзначається 5 вересня. 

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день благодійності?

Жінка, яку пізніше світ знав як матір Терезу, від народження мала інше ім’я — Агнес Гондже Боянджіу. Вона з’явилася на світ 26 серпня 1910 року в місті Скоп’є (зараз це столиця Македонії, а на той час — частина Османської імперії). Батьки дівчинки були католиками, мати славилася своїм милосердям і часто запрошувала в дім бідняків, щоб розділити з ними сімейну трапезу. 


Агнес вчилася в початковій школі при монастирі, мала гарний голос і співала в церковному хорі. Щороку разом з родичами вона їздила до містечка Летніце, щоб відвідати тамтешній храм.  Саме під час однієї з таких поїздок, у віці 12 років, дівчинка відчула покликання служити Богу та допомагати нужденним. 

Тож ледве Агнес виповнилося 18, вона поїхала до Ірландії, щоб приєднатися до «Сестер Лорето» — ордену католицьких місіонерок. За кілька місяців дівчина вивчила англійську мову і вирушила до Індії, щоб навчати там дітей. Місіонерка оселилася в Калькутті й почала працювати в школі імені Святої Марії, де вчилися дівчата з незаможних сімей. Щоб викладати історію й географію місцевим ученицям, молодій вчительці  довелося швидко опанувати мови бенгалі та хінді. 

1931 року Агнес вирішила стати черницею, прийнявши першу офіційну обітницю і обравши для себе нове ім’я — Тереза, на честь Святої Терези, покровительки місіонерів. У 1937-му жінка склала вже повну обітницю, після чого отримала право зватися матір’ю Терезою.  

Вчительська робота приносило матері Терезі задоволення, вона любила своїх учнів і мала серед них авторитет, а згодом навіть стала директором школи. Але жінку дедалі більше вражала бідність місцевого населення, до того ж вона була свідком голоду та кривавих конфліктів між індуїстами й мусульманами. 

Орден «Місіонери милосердя»

Зрештою, в 1948 році мати Тереза вирішила, що залишить монастир і буде жити серед бідняків Калькутти. Вона змінила свій одяг на біле з блакитною каймою індійське сарі — на знак пошани до місцевих традицій, прийняла громадянство Індії та заснувала новий орден під назвою «Місіонери милосердя», основна мета якого полягала в турботі про найбідніших. 

Передусім мати Тереза заснувала школу під відкритим небом та притулок для невиліковних хворих у напівзруйнованому будинку, який їй надала муніципальна влада. Спершу благодійниці допомагала лише невеличка група жінок — колишніх викладачок та учениць школи Святої Марії. Проте ряди помічників швидко поповнювалися, а пожертви почали надходити зі всієї країни.

Відповідно, зростали й масштаби діяльності матері Терези — з’явилися клініка для бідняків, будинок для самотніх літніх людей, лепрозорій, дім для безпритульних, хоспіс та кілька пересувних лікарень. Роботу матері Терези було помічено владою Індії та  керівництвом Ватикану — в 1950 році її орден отримав канонічне визнання. 

Попри те, що мати Тереза була вірною католичкою, вона не намагалася навертати до християнства представників інших вірувань — людям, які знаходилися в  її притулках та  хоспісах, надавалися релігійні обряди згідно з їхньою вірою. Однак жінка весь час була затятою противницею абортів, смертної кари та розлучень, і за ці досить непопулярні погляди часто зазнавала критики.

Благодійні притулки

1968 року мати Тереза особисто заснувала благодійний притулок у Римі, а 1971-го — в Нью-Йорку. В тому ж році Ватикан нагородив жінку премією миру Папи Іоанна  XXIII, а в 1979-му вона отримала Нобелівську премію миру. Уряд Індії теж високо оцінив діяльність матері Терези, відзначивши її в 1980 році найвищою нагородою країни. 

В 1982 році матері Терезі вдалося евакуювати більше трьох десятків дітей із зони бойових дій у Бейруті, під час конфлікту між палестинцями та ізраїльтянами. В 1985-му вона виступила з промовою на 40-й річниці Генасамблеї ООН у Нью –Йорку, а також відкрила в місті притулок для людей, хворих на СНІД. 

В останні 20 років життя мати Тереза мала проблеми зі здоров’ям, але навіть вони не могли завадити їй допомагати хворим та нужденним. Крім того, жінка активно подорожувала світом, відвідуючи відділення заснованого нею ордену. Померла мати Тереза 5 вересня 1997 року. На той час створена нею організація «Місіонери милосердя» налічувала 610 філій у 123-х країнах світу. 

Ідея відзначати День благодійності належала громадським організаціям Угорщини, які хотіли популяризувати це явище і заохотити населення до благодійних вчинків. В 2011 році ініціативу схвалив уряд країни, а для святкування обрали день пам’яті матері Терези Калькуттської — 5 вересня. Угорщина одразу запропонувала встановити свято на міжнародному рівні, і в 2012 році Генасамблеєю ООН було прийнято відповідне рішення. Відтоді 5 вересня світ щороку відзначає Міжнародний день благодійності.

03.09

ТВГ до Всесвітнього дня гігієни. "Чисті руки - здорові діти".

Правила особистої гігієни включають регулярне миття рук, чистку зубів, догляд за волоссям та шкірою, а також підтримку чистоти одягу, взуття та житла для запобігання захворюванням та підтримки здоров'я. Важливим є також здоровий спосіб життя, правильне харчування, достатній сон та відмова від шкідливих звичок. 
Гігієна тіла та порожнини рота
  • Миття рук:
    Мийте руки з милом кілька разів на день, особливо перед їжею, після відвідування туалету, прогулянок та контакту з тваринами. 
  • Чистка зубів:
    Чистіть зуби вранці та ввечері протягом щонайменше 3 хвилин. 
  • Догляд за шкірою та волоссям:
    Умивайтеся вранці та ввечері, мийте волосся в міру забруднення та обрізайте нігті. 
  • Використання особистих речей:
    Використовуйте власний рушник, мочалку, зубну щітку та гребінець. 
Гігієна одягу, взуття та помешкання 
  • Чистота одягу: Тримайте одяг та взуття в чистоті.
  • Домашнє взуття: Носіть вдома м'яке домашнє взуття.
  • Змінне взуття: Використовуйте змінне взуття в школі та вдома, а для спортивних занять – спортивне взуття.
  • Чистота помешкання: Підтримуйте порядок у класі та вдома.
Загальні правила для підтримки здоров'я 
  • Харчування:
    Харчуйтеся корисною їжею та добре мийте фрукти та овочі під проточною водою.
  • Сон:
    Регулярно провітрюйте спальне приміщення і дотримуйтеся достатнього режиму сну.
  • Шкідливі звички:
    Уникайте шкідливих звичок, таких як тютюнопаління та вживання алкоголю.
  • Загартовування:
    Займайтеся спортом та загартовуйте організм.
  • Профілактичні візити:
    Регулярно відвідуйте лікаря для профілактичних оглядів.

Правила особистої гігієни:

1. Умивайтеся вранці і ввечері, використовуйте засоби особистої гігієни.

2. Чистіть зуби не менше 3 хвилин. Ваша зубна щітка не повинна бути занадто м’якою.

3. Завжди мийте руки перед їжею, після прогулянки і туалету.

4. Майте завжди чисту носову хустку або одноразові серветки.

5. Для їжі користуйтеся тільки своїм посудом, не беріть брудних тарілок, ложок, чашок.

6. Для пиття води використовуйте одноразові стаканчики. Не залишайте використані стаканчики, викидайте їх у відро для сміття.

7. Слідкуйте за чистотою свого одягу, взуття.

8. Не ходіть в одному і тому ж взутті на вулиці, в школі і вдома. Вдома носіть м’яке домашнє взуття, для спортивних занять використовуйте спортивне взуття.

9. Допомагайте вчителю і черговим у підтриманні порядку в класі, допомагайте рідним у домашньому прибиранні.

10. Дотримуйтесь режиму дня!

 Презентація за посиланням:

https://naurok.com.ua/prezentaciya-pravila-osobisto-gigieni-257781.html


01.09

Свято знань. "Дзвони нам, дзвонику, блакиттю неосяжною!"



Немає коментарів:

Дописати коментар