12.05

ГС "Дорожні знаки і для чого вони потрібні"

Відповідно до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про введення номерних знаків транспортних засобів, що будуть виготовлятися за індивідуальним замовленням їх власників», власники транспортних засобів зможуть за певну плату встановлювати номерні знаки, виготовлені за індивідуальним замовленням. На такому знакові можуть бути написані ім'я, прізвище або, наприклад, посада власника машини. Така практика існує в багатьох країнах світу.
У березні 1899 року у Франції було видано перше водійське посвідчення на право керування автомобілем. їздити по вулицях можна було повільно, і поступатися дорогою пішоходам. Правил дорожнього руху не було взагалі. Автомобілів тоді було лише більше півтори тисячі.
У Росії перші правила дорожнього руху з'явилися у 20-ті роки. У 1936 році була сформована служба Державтоінспекції. Пізніше водіїв розділили на категорії. А з 1995 року складають іспит за правилами дорожнього руху комп'ютеру. У травні 2000 року, стріляючи по колесах іномарки, що тікала від переслідувачів, працівники ДАІ смертельно, поранили 14-літнього водія. Так трагічно завершилися нічні пригоди підлітка, що роз'їжджав по Рівному на дідусевій іномарці, яку було взято без дозволу із гаража. Протягом майже п'яти годин разом із двома знайомими хлопцями і двома дівчатами він катався містом, намагаючись «розібратися» з кимось, хто його образив. Пізніше хлопці зізналися, що перед цим випили, та й під час нічного вояжу періодично зупинялися біля торгівельних точок і нічних дискотек, щоб «добавити».
Посвідчення водія 15-літнім підліткам видаються тільки на Га-вайях у штаті Міссісіпі (СІЛА). При цьому проходити курси водіїв необов'язково. У тринадцяти штатах СІЛА видаються юнацькі ведійські свідоцтва підліткам у віці 14 років.
У Німеччині для особливо нервових із травня 2000 року з'явилися нові правила дорожньої поведінки. Такий жест неповаги, як вису-нений язик, тягне за собою штраф у 300 марок. Водій, що крутив пальцем скроні, штрафується від 750 до 2000 марок. А зовсім непристойний жест — піднятий угору середній палець руки — «коштує» 8 тисяч марок. Водіям також не рекомендується з'ясовувати відносини з поліцейськими. Слова, типу «дерев'яна башка», «паршива свиня» або «ідіот», що зірвалися з язика, залежно від ситуації і настрою вартового порядку можуть «потягти» на суму від 950 до 2000 марок.
У штаті Каліфорнія (США) за керування автомобіля у нетверезому стані мінімальний штраф складає 400 доларів, але це ще не все. Оскільки нетверезий водій миттєво позбавляється права сидіти за кермом, відбуксирувати у гараж машину коштує в середньому 100— 150 доларів. Потім буде судове слухання, на яке рекомендується приходити з адвокатом, послуги якого, як правило, коштують 2,5 тисячі доларів. Якщо адвокату пощастить зменшити міру покарання, то воно буде мінімальним — 665 доларів. Антиалкогольні курси, ухилитися від яких неможливо, обходяться порушнику в Каліфорнії близько 375 доларів, ще 100 доларів варто заплатити у фонд відшкодування збитків і стільки ж за відновлення водійських прав. Отже, хвилинна слабкість обходиться каліфорнійському водію як мінімум більше 4000 доларів.

Призначення дорожніх знаків.

На своєму шляху у школу, магазин, театр, на стадіон — всюди ви зустрічаєте дорожні знаки. Вони пофарбовані у яскраві кольори і видні здалеку. Багато з них вам добре відома.

Дорожні знаки виконують ту ж службу, що й світлофори, лінії розмітки проїзної частини вулиць і доріг. Вони допомагають регулювати і організовувати рух потоків машин і людей.

3наки полегшують роботу водіїв, допомагають їм і пішоходам правильно орієнтуватися у складній обстановці дорожнього руху.

Водії добре знають значення дорожніх знаків і вміло ними користуються. Основні знаки також повинні добре знати велосипедисти і пішоходи.

Класифікація дорожніх знаків.

Усі дорожні знаки ділять на сім груп. Вони розрізняються як за формою, так і за пофарбуванням. На них нанесені різні малюнки, для того щоб швидше визначити їхнє призначення.

Знаки першої групи — попереджувальні: вони попереджають водіїв і пішоходів про можливу небезпеку. їх встановлюють на певній відстані від місця небезпеки так, щоб вони були добре видні. Форма більшості знаків — трикутник білого кольору з червоним обводом.

Знаки другої групи — знаки пріоритету: вони встановлюють черговість проїзду перехресть, а також вузьких ділянок вулиць.

Знаки третьої групи забороняють будь-які дії водіїв і пішоходів, тому їх називають заборонними. Вони мають форму кола білого кольору з червоним обводом. Але бувають також ці знаки, пофарбовані у червоний чи блакитний колір.

У четверту групу входять наказові знаки. Вони наказують водіям рухатися у певному напрямку, виконувати ті чи інші накази, подані на них. Ці знаки круглі, блакитного кольору.

09.05

ГС "День Європи в Україні"

Україна відзначає День Європи. Це свято вперше 9 травня. До цього чіткого дня в календарі не було. Тепер Указом Президента встановлена нова дата. Чому свято перенесли? І яке значення це має для Європи і для України?

Цікаві місця Європи

Плитвицькі озера, Хорватія

Національний парк, заради якого варто відвідати Хорватію. На його території розташовані мальовничі водоспади, печери, водойми, озера і буково-смерекові ліси.

Венеція, Італія

Венеція — місто, яке дозволяє відчути себе героїнею фільму. Прогуляйтесь вузенькими вуличками, де колись ходив чарівний Казанова, покатайтеся на гондолі, насолодіться яскравим заходом сонця на березі Венеціанської лагуни та відвідайте будівлі й палаци епохи Ренесансу.

Каппадокія, Туреччина

Туреччина була і залишається одним з найпопулярніших направлень серед українських туристів, однак це не робить її менш цікавою. Загляніть у регіон Каппадокія, який відомий своїми скелями-перібаджаларами і польотами на повітряних кулях.

Zagori, Греція

Ця область Греції, яка вміщає в собі 46 сіл, вразить дикою та різноманітною природою — тут і ліс, і скелі, і мініатюрні піщані пустелі, і бурхливі річки, і ціла мережа печер, а також підземних водотоків.

Долина Луари, Франція

У цьому регіоні знаходиться велика кількість об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО, наприклад неймовірно красиві замки Шенонсо, Юссе, Шамбор, Вілландрі, Шомон-сюр-Луар та інші.

Цікаві факти про країни Європи.

Всього на європейських просторах розташовано 50 незалежних держав, 6 невизнаних або частково визнаних, а також 9 залежних територій. Тільки три країни мають території і в Європі, і в Азії одночасно. Найбіднішою країною Європи вважається Молдова. Слідом за нею з невеликим відривом йде частково визнана республіка Косово. Цілих 19 європейських країн не мають прямого виходу до моря.

День Європи в Україні:

https://www.youtube.com/watch?v=4F2yT2nMpoU

Віртуальна подорож Європою:

https://www.youtube.com/watch?v=JA6Bj7Gr3ko&t=1s

07.05

ТВГ До Дня пам'яті та примирення

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ памʼяті про Другу світову війну – мак памʼяті.

Гасло кампанії “Пам’ятаємо! Перемагаємо!”

Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. І також ми розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.

Ключові повідомлення

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.

У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.

Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію об’єднаних націй. Україна стала її співзасновницею.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.

Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з ворогом.

05.05

ГКК "Українські письменники про Другу світову війну"

Друга світова війна була переживанням фактично для кожної української родини, але власне літератури, яку ми активно читаємо сьогодні, залишилося не так багато. Тут варто подивитися на ситуацію, в якій українська література входила в Другу світову війну. Це була література знекровлена. Буквально напередодні було знищено цілу когорту українських письменників і фактично через це сьогодні залишилося дуже мало текстів, написаних всередині війни, які би ми читали без якихось обмовок.

Художня література

Безперечними лідерами серед авторів про Другу Світову є Олександр Довженко з його "Україна у вогні". Повість було написано у 1943 році, тобто у самий розпал війни. Її краще читати разом з його щоденниками 41-45 років – щоб розуміти ту драму, в якій знаходився сам письменник.

Друга постать – це Олесь Гончар з його новелістикою періоду Другої світової війни, наприклад, твір "Модри камень". На жаль, звичні для багатьох "Прапороносці" чи "Людина і зброя" – це надто заідеологізовані тексти, і вони не дають об’єктивного погляду на події війни.

Ще одним тогочасним письменником, творчість якого вважають однією з вершин української лірики ХХ століття є Леонід Первомайський. Другу світову він пройшов як воєнний кореспондент. Окрім письменницької діяльності вів радіоефіри, які дуже подобалися фронтовикам. Цікаво, що за походженням Леонід Первомайський (справжнє ім’я Ілля Гуревич) був євреєм і українська мова письма була його свідомим вибором, не таким очевидним на той час.

Щодо сучасної поезії є збірка Маріанни Кіяновської "Бабин Яр Голоси" – вона про інший вимір тих подій, і цього року отримала Шевченківську премію. Це та література, яку також дуже важливо читати, щоб зрозуміти, чим ще була Друга світова, якої для багатьох читачів можливо ще не існувало.

Документальна література часів Другої світової

На думку спадає "Щоденник" Аркадія Любченка. Він був у двадцяті роки членом угруповання "ВАПЛІТЕ". І цей щоденник 41-45 року вийшов друком вже в еміграції. Цей текст є в чомусь дуже проникливий, надзвичайно цікавий своєю документальністю, тому що там точно і детально фіксує цей період його життя. Це історія людини, яка з приходом німецьких військ не поїхала в евакуацію. Він залишився в Харкові. Пізніше поступово просувався на захід разом з маленьким сином.

Є цінними спогади Юрія Шевельова "Я-мене-мені… (і довкруги)". Вони написані пізніше, проте цей період окупації і просування на захід в чомусь перегукується зі "Щоденником" Любченка. Шевельова цікаво читати ще й з позиції розуміння, як жилося представникам культурного світу: чим вони займалися в цей період, що відбувалося з цими людьми. Так є цікаві пасажі про Олеся Гончара, який був учнем Юрія Шевельова.

Також цікавим є документальний роман Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр". Це спогади очевидця, який дитиною був у Києві і дуже детально у 60-их роках описав те, що відбувалося в нього на очах. Це досить складна для читання, але важлива література про Другу світову війну в українському контексті.

25.04

ГКК "Правила поведінки на весняних канікулах"

23.04

ТВГ "Правила поведінки у громадських місцях"

Кінотеатр, театр, музей, картинна галерея, цирк, бібліотека є громадськими місцями. Їх відвідує багато людей, тому потрібно поводитися так, щоб не заважати й не створювати незручностей іншим людям.

Існують загальні правила культури поведінки в усіх громадських місцях, яких ти маєш дотримуватися:

стався до людей ввічливо;
нікого не ображай;
розмовляй тихо, не галасуй і нікому не заважай;
підтримуй чистоту, не сміти, не їж;
вимикай звук телефону.

Для глядачів та глядачок у театрі діють певні правила поведінки, яких потрібно дотримуватися, якщо ти культурна людина:

театру приходь завчасно, не спізнюйся;
здай верхній одяг у гардероб;
знайди своє місце в залі театру та займи його;
якщо твоє місце посередині ряду, краще зайняти його швидше, аби менше турбувати інших людей;
якщо довелося проходити повз людей, які вже зайняли свої місця, проходь обличчям до них;
під час вистави дотримуйся тиші, а після неї подякуй акторам оплесками.

Для відвідувачів бібліотеки є свої правила культурної поведінки:

бережно стався до книжок;
вибирай книги на стелажах, не розкидаючи їх і не переставляючи з місця на місце;
вчасно повертай книги в бібліотеку.

Якщо ти відвідуєш музей, то маєш дотримуватися таких правил:

уважно оглядай експонати та слухай екскурсовода;
якщо в тебе виникли запитання, постав їх екскурсоводу наприкінці розповіді;
ходи залами спокійно й безшумно, розмовляй пошепки;
не торкайся експонатів руками, не заступай експонати, дай можливість побачити їх іншим.

21.04

ГС "Великодні традиції"

Цього року усі християни попри різні церковні календарі святкують Великдень одночасно - 20 квітня. Таке трапляється рідко - раз на три-чотири роки. В Україні Великдень є найголовнішим річним святом для православних і греко-католиків.

Великим Днем або Великоднем наші предки називали день весняного рівнодення – календарний початок весни та нового аграрного року.

Багато прадавніх звичаїв, обрядів, вірувань та прикмет з часом доєдналися до свята Воскресіння Ісуса Христа, церковна назва якого - Пасха. Деякі з них відомі майже кожному, але є й багато таких, про які зараз уже мало хто знає.

Сила вогню

Одне з вірувань - те, що Великдень святкує весь Всесвіт, межа між світами зникає, і всі небесні й підземні сутності відзначають його разом із людьми. Померлі предки приходять на землю й перебувають тут впродовж двох тижнів, а душа померлого на Великдень потрапляє прямо до раю.

Ще одне вірування стосується сили вогню. Вважалося, що напередодні Великодня ночами лютує нечиста сила, "шурубурять" відьми, ворожки, планетники й мольфари.

Щоб уберегтися від них, увечері Страсної суботи біля церкви розкладають вогонь. Колись кожна сім'я виділяла дрова на це спільне багаття. На вогнищі палили старі колеса, зношене взуття, весь непотріб, щоб "із димом пішли старі хвороби й клопоти". Існує прикмета, що такий вогонь захищає від злих сил і очищає душу й тіло.

Більше за посиланням:

https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c4g7ze01737o

18.04

ГКК "День довкілля"

В Україні у третю суботу квітня відзначається День навколишнього середовища його започаткували у 1998 році згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98, після Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії еколонічного руху.

Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом.

Зазвичай в цей день громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань... наразі ворог позбавив нас можливості проводити природоорієнтовані заходи так активно як це робили та планували раніше, але перемога з кожним днем стає ближчою і ми впевнено продовжуємо боротьбу за вільне та здорове майбутнє нашої Батьківщини.

16.04

ТВГ "17 квітня - День пожежної безпеки"

11 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО РОБОТУ ПОЖЕЖНИКІВ

1. Перша пожежна команда

Вважається, що вперше люди сформували бригади для гасіння пожеж в Англії, і це була ініціатива страхових компаній, які хотіли зменшити втрати при катастрофах. Точно невідомо, але імовірно перші пожежники з 'явилися в 1722 році.

2. Жінки нарівні з чоловіками

Склався стереотип, що важку роботу можуть виконувати тільки чоловіки. Але насправді першою жінкою пожежницею стала Моллі Вільямс, яка вийшла на службу на початку XIX століття. Через деякий час виникли окремі бригади, до яких входять виключно представниці прекрасної статі.

3. Чому пожежне відро конусної форми?

Сьогодні пожежні команди наділені сучасними технологіями, які зробили гасіння вогню більш ефективним. Раніше цього не було, і люди використовували відра конусоподібної форми. Вони мали дві важливі переваги: на виготовлення такого інвентарю йшло мало матеріалу, а при використанні з нього виливалося не так багато води, тому пожежа гасилася швидше.

4. Унікальна форма

Для виготовлення костюма пожежника використовується спеціальна тканина, яка здатна витримувати температуру до 1200 ° С. Вона захищає від впливу концентрованих кислот і лугів. Завдяки цим властивостям пожежники можуть рятувати людей з палаючих будинків.

5. Важке спорядження

Робота у пожежників не тільки небезпечна, але і важка. В прямому сенсі цього слова: їм доводиться носити на собі від 5 до 30 кг. Все залежить від того, з чого зроблений костюм, і що включено в екіпіровку.

6. Час, щоб дістатися до пожежі

Згідно зі спеціальним статутом, бригада пожежників має дістатися до місця загоряння в межах міста за 10 хв. Що стосується сільської місцевості, то час збільшується до 20 хв. Ці відрізки визначені тим, що за цей час вогонь набагато повільніше поширюється і загасити його буде простіше.

7. Відмова від бороди та вусів

Згідно з правилами, працівники пожежної команди не повинні мати пишну бороду і вуса, а ще відмовитися від пірсингу на обличчі. Така заборона пов'язана з тим, що під час роботи їм може знадобитися киснева маска, яка повинна щільно прилягати до обличчя. А рослинність і різні прикраси будуть цьому перешкоджати.

8. Не тільки пожежі гасять

Робота пожежних бригад більш об’ємна, ніж багато хто думає. Вони рятують людей у різних ситуаціях, наприклад, якщо ті застрягли в ліфті або опинилися під зруйнованим будинком. Пожежники мають різні навички, які застосовують з однією метою - зберегти людське життя. Крім цього, вони рятують тварин.

9. Пожежники - волонтери

У багатьох країнах є люди, які на добровільних засадах вступають в команди пожежної охорони. У більшості випадків вони організовуються там, де уряд немає можливості утримувати службу. Наприклад, у Чилі є більше десятка тисяч пожежників-волонтерів, які платять кожен місяць внески і проходять особливу підготовку. У деяких країнах пожежниками можуть стати тільки люди з вищою освітою.

10. Робота на дотик

У фільмах про роботу пожежників показують, як вони спритно пересуваються по палаючій будівлі і знаходять постраждалих або вихід. Але в реальному житті все навпаки. У палаючому будинку через дим зовсім нічого не видно, а через гучний тріск полум 'я нічого не чути, навіть людей, які кричать. У таких ситуаціях в жодному разі не можна знімати маску, інакше пожежник може задихнутися. Тому пересуваються рятувальники в палаючих приміщеннях практично на дотик.

11. Чотирилапі помічники

Ще з часів, коли пожежники працювали на конях, в бригаду входили собаки. Це обов 'язково були далматинці. Ця порода відрізняється безстрашністю, і вона легко піддається навчанню. Далматинці жили разом з кіньми, оскільки вважалося, що для хорошої роботи тварини потребують спілкування. Собаки цієї породи стали навіть символом пожежників. Але сьогодні на службу залучають і інші породи наших чотирилапих друзів.

Основні правила пожежної безпеки:

https://www.youtube.com/watch?v=8bckXxiR_N8

14.04

ГС "Волонтерство заради миру"

Волонтерство засновується на добровільності, співчутті, солідарності з потребами та ідеями інших, а також глибокій повазі до всіх людей.
В Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабміну.

Волонтери – це мобільна резервна армія України. У ній є свої постачальники, медичні підрозділи, авторемонтні майстерні, фінансисти, медичний транспорт, служба тилу (яка виробляє необхідні для армії речі і продукти). Навіть свої засоби масової інформації: сьогодні в Україні волонтери стають відомими блогерами поки пишуть звіти в соцмережах.

Завдяки нелегкій праці волонтерів безліч людей отримує необхідну допомогу. Волонтери допомагають дітям і дорослим, піклуються про здоров’я людей і тварин, їхній комфорт і безпеку. Нерідко волонтерам доводиться навіть ризикувати власним життям заради порятунку інших.

11.04

ГКК "11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів"

Щорічно 11 квітня згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН у світі відзначається Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Цю дату було встановлено на честь події 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору Бухенвальд почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.

Цього дня весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули у концтаборах, і Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття нацистських катівень.

Нацизм був і залишається єдиною у світі системою, яка поставила знищення цілих народів на потік. Усього нацисти збудували понад 14 тисяч концтаборів. На територіях, підконтрольних гітлерівцям, у концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення. Серед загиблих – 5 мільйонів громадян СРСР, а також 6 мільйонів євреїв з різних країн.

Нацисти, всупереч нормам Женевської конвенції 1929 року, відразу провели чітке розмежування між полоненими з країн Західної та Східної Європи.

Якщо на Заході діяли переважно трудові концтабори, де працю ув’язнених використовували німецькі промисловці, то в Східній Європі, зокрема на території Польщі, розташовувалися переважно табори смерті.

Убивство людей у таборах смерті поставили на потік. Були табори, призначені для масових убивств євреїв і циган: Хелмно, Треблінка, Белжець, Собібор. Майданек і Освенцим були найбільшими концтаборами на території окупованої Польщі. У Німеччині такими таборами смерті були Бухенвальд, Дахау і Равенсбрюк (перший жіночий концентраційний табір). Для вбивств німці застосовували спочатку розстріли, пізніше – газові камери. Трупи спалювали у крематоріях.

Наприкінці ІІ світової війни нацисти докладали великих зусиль для приховування своїх злочинів. Табори руйнували, а трупи вбитих, які спочатку закопували у ровах, змушували викопувати ув’язнених. Їх намагалися масово спалювати в печах крематоріїв, на гігантських вогнищах, але це вдавалося не завжди. Тому німці почали масово переводити ув’язнених з таборів – здебільшого пішки. Ці переходи отримали назву «марші смерті».

Найбільші «марші смерті» пройшли взимку 1944-1945 рр., коли Червона армія почала визволення Польщі. Усього відомо близько 50 таких маршів. Найбільші – з Освенцима, Дахау та Бухенвальду. Нацисти вбивали ув’язнених великими групами до, під час і після маршів.

11 квітня 1945 року розпочалося повстання в Бухенвальді. Повсталі зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням 3-ї армії союзників генерала Паттона. Незабаром передові частини американців увійшли в табір. Цей день і став Міжнародним днем звільнення в’язнів нацистських концтаборів.

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенцима, Майданека тощо.

Система нацистських концтаборів була ліквідована разом з розгромом гітлеризму та засуджена за вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, як злочин проти людяності.

На жаль, історія тяжіє до повторів, тому людство не має права забувати її страшні сторінки. Повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року показало, що світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури». Один із виявів того, що рашисти багато в чому наслідують найогидніші злодіяння гітлерівців, зокрема в поводженні з невільниками в місцях ув’язнення, - концентраційний табор для українських військовополонених поблизу Оленівки. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські окупаційні війська вчинили в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради Донецької області масове вбивство українських військовополонених — захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували українських захисників, загинули 53 полонених, понад 130 було поранено.

09.04

ТВГ "Праця прикрашає людину"

На уроках етики часто вживаними є слова «дія», «вчинок». Ними позначають різні вияви людської активності. Будь-яку активність людини, у якій вона сама вбачає сенс, називають діяльністю. До основних різновидів діяльності людини належать гра, навчання, праця. Працею називають цілеспрямовані дії, що потребують фізичної або розумової енергії і мають призначенням створення матеріальних та духовних цінностей для задоволення потреб людини. Час, протягом якого людина працює, називають робочим днем. Людину, що володіє спеціальними знаннями й навичками в будь-якій галузі, має певну спеціальність, називають фахівцем (професіоналом, майстром). Праця - одна з найважливіших здатностей людини. Це заняття, яке справляє неабиякий вплив на наш розвиток. Працюючи, ми не лише набуваємо майстерності, а й дізнаємося нове, гартуємо характер. Дослідники людської поведінки давно помітили, що людину розвиває не стільки характер праці, як ставлення людини до неї. В одній давній притчі йдеться про будівельників, у яких запитали, що саме вони роблять. Один з похиленою головою сумно відповів: «Каміння ношу». А інший, який робив те саме, гукнув із завзяттям «Храм будую!». Розвиває праця, під час якої людина виявляє старанність, наполегливість, завзяття, творчість.

Презентація:

https://naurok.com.ua/yaku-rol-u-zhitti-lyudini-vidigrae-pracya-409922.html

Яка роль праці в житті людини?

https://www.youtube.com/watch?v=DSAW1I7HPZE

Чому людина має працювати?
https://www.youtube.com/watch?v=S-SShKhcHUA

07.04

ГС 7 квітня - Всесвітній День здоров'я

Головною цінністю у житті є наше здоров’я. Почуваючи себе в гармонії з власним тілом і навколишнім світом, ми маємо гарний настрій, доброзичливо відносимось до інших та задоволені самі собою. Шкідливі звички, постійні стреси і неправильне харчування руйнують здоров’я людини.

Поради, щоб бути довгожителем:

Часто спілкуйтеся: дослідження свідчать, що люди, які часто зустрічаються з друзями, вдвічі менше хворіють порівняно з тими, хто уникає спілкування.
Посміхайтеся: сміх посилює імунну систему, спалює калорії та покращує загальне самопочуття.
Вирощуйте квіти: рослини очищають повітря в кімнаті, насичуючи його киснем.
Уникайте вживання надміру їжі: переїдання негативно впливає на розумовий та фізичний розвиток.
Не сидіть нерухомо біля телевізора: намагайтеся виконувати які-небудь рухи; якщо є необхідність сказати що-небудь людині, яка знаходиться в іншій кімнаті, не кричіть, а підійдіть до співрозмовника (як стверджують медики, 6 хв. ходьби щоденно продовжують життя людини на 2 роки).
Уникайте стресів: у цьому вам допоможуть три прості правила – дихайте нормально, повільно, легко; стежте за поставою; контролюйте свої дії — навіть якщо все безнадійно, лише ви самі зможете змінити ситуацію.
Перед тим, як лягати спати, зробіть 5-10 присідань і 20-40 помахів рук.
Вранці не піднімайтеся з ліжка надто різко: за ніч поміж хребцями накопичується рідина, тому, прокинувшись, необхідно “потягнутися”, щоб дати можливість хребту “прокинутись”.
Часто мийте руки: про велику кількість мікроорганізмів, що спричиняють хвороби, добре відомо всім.
Вживайте продукти, які містять вітамін Е: наявність цього вітаміну в організмі попереджує серцеві захворювання.
Розвивайте силу волі, яка допоможе пережити цей складний період.

Будьте здорові і піклуйтеся про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких кожного дня, адже це запорука щасливого життя!

04.04

4 квітня - День створення НАТО

Причини створення НАТО

Європа після Другої світової війни була спустошена, приблизно 36,5 млн населення загинули в конфлікті. Тим часом комуністи загрожували обраним урядам по всьому континенту.

Заснування Північноатлантичного альянсу було частиною більш широких зусиль, спрямованих на досягнення трьох цілей: стримування радянського експансіонізму, запобігання відродженню націоналістичного мілітаризму в Європі та заохочення європейської політичної інтеграції.

Вплив створення НАТО на ситуацію в Європі

Завдяки покращенню, у тому числі, безпекової ситуації, в Західній Європі стабілізувалась політична обстановка та почалось повоєнне економічне диво. До Альянсу приєднались нові члени: Греція і Туреччина в 1952 році і Західна Німеччина в 1955 році.

В цей період НАТО прийняло стратегічну доктрину про використання ядерної зброї у відповідь на агресію. Це дозволило зосередитись на економічному зростанні і не утримувати традиційні великі армії.

Після карибської кризи 1963 року напруга між Сходом та Заходом почала послаблюватись. Обидві сторони демонстрували готовність до порозуміння у сфері деескалації ядерного протистояння. Однак вже у 1979 році СРСР вторгся в Афганістан, призупинивши потепління у відносинах.

З початком перебудови в Радянському Союзі знову розпочинається період відлиги у взаємодії НАТО і СРСР. Після розпаду Союзу навіть обговорювали розпуск Альянсу і недоцільність його існування у постбіполярному світі, але це ні до чого не призвело. З часом багато країн, які раніше були під впливом СРСР, приєднались до НАТО.

Зараз членами Альянсу є 30 країн, переважна більшість яких — європейські.

02.04

ТВГ "Бути здоровим - модно"

Зараз ви навчаєтеся в школі, але з кожним роком підростаєте. Час мине дуже швидко. Ви станете дорослими, будете здійснювати свої мрії. життя буде вимагати сил та витримки, Тому треба бути готовими до цього, аби долати перешкоди на своєму шляху, а це означає бути здоровими. Здорова дитина здатна добре вчитися, ефективно працювати, тому вона має силу, гарний апетит і хороший настрій. А коли діти будуть здоровими, то виростуть з них здорові і сильні люди, тобто міцна і здорова нація.

Молодці, якщо ви приймаєте душ вранці та ввечері і чистите зубки, розчісуєтеся, миєте руки з милом перед їжею, миєте овочі та фрукти, доглядаєте за нігтями, тримаєте в порядку свій одяг та взуття. Тож дотримуєтесь всіх цих правил, тоді неодмінно будете здоровими. Сподіваюся, ви завжди будете охайними, доглянутими.

Презентація за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1CNLnhq_3f1LSlTX0HgTEti-jD9zSFGr5/view?usp=sharing

31.03

ГС "Сміх продовжує життя"

01.04 в світі відзначають День дурня або Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей.

В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня». В Україні ж це «День сміху». Правда, не дарма стверджує народ: коли на носі квітень, нікому не вір!

В цей день кожен не проти пожартувати над оточуючими, ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші мимоволі посміхаються.

Як показують соцопитування, більше 70% людей збираються розіграти кого-небудь зі своїх знайомих. Причому все по тих же опитуванням найбільше каверз слід очікувати від студентів і, як не дивно, людей, що займаються бізнесом і мають свою фірму, зате бабусь побоюватися не варто, хоча може все і навпаки, адже на перше квітня жартують всі.

Що ж це за свято таке? Яка його історія?

1 квітня - цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні і в Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході.

Кожна людина любить поприколюватися над ким-небудь, пожартувати або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.

На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества Сміху.

Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.

Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати.

Є й версія, за якою цим святом ми зобов'язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.

28.03

ГКК День історика

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте…

В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала. Окремі корпорації – історичні факультети, товариства істориків – відзначають цей день у своєму вузькому колі.

У Молдові День історика встановлено рішенням молдовського уряду від 8 червня 2011 р. Цей день в Молдові відзначається 18 липня.

У Британії існує Historical Association. Щороку вони організовують для своїх членів День молодого історика.

Таких прикладів можна навести безліч. Однак Міжнародного дня історика не існує.

Деякі спільноти істориків проводять популяризацію своєї діяльності. Серед таких заходів бувають Дні історика у навчальних закладах чи публічних місцях. Історики розповідають про свою роботу учням чи перехожим, демонструють свої здобутки. Але це не має нічого спільного з відзначенням професійних свят, до яких ми звикли в Україні.

В притомних суспільствах професійні свята – це справа виключно членів професійних корпорацій. Тобто, співробітники певної установи чи члени певної профспілки здатні самостійно, без вказівки держави, без указу президента чи постанови уряду, встановити собі свято. Якщо хочеться. Якщо не хочеться – то не буде й професійного свята.

Отже, жодного Міжнародного чи Всесвітнього дня історика не існує.

26.03

ТВГ до дня Національної Гвардії України

26 березня 2024 року Національна гвардія України відзначає десяту річницю свого створення. Це військове формування з правоохоронними функціями має цікаву історію, власні бойові рекорди та своїх героїв, яких шанує Україна і світ.

Національну гвардію України було створено 13 березня 2014 року. Верховна Рада ухвалила відповідний закон. Саме у склад НГУ увійшли перші добровольчі батальйони. 500 бійців Самооборони Майдану вже 14 березня 2014 року вирушили у навчальний центр НГУ. Згодом, 2017 року, саме цей день постановою ВРУ було встановлено як День українського добровольця. Днем Національної гвардії України визначено 26 березня.
Нацгвардійці пліч-о-пліч з іншими формуваннями Сил оборони вже 10 років виконують завдання на всіх «найгарячіших» напрямках. При цьому в 2014-му воїни НГУ одними з перших зупиняли гібридну російську агресію. Звільнили Харківську ОДА, вели оборонні бої за Слов’янськ, звільняли інші населені пункти в районі АТО, серед яких Попасна, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, обороняли Маріуполь. У 2019-2020 роках гвардійці тримали оборону в районі Світлодарської дуги. Після початку повномасштабного вторгнення бійці Нацгвардії обороняли і звільняли Київщину, Чернігівщину, Сумщину. Вели бої на сході, обороняючи Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут. Брали участь в успішному контрнаступі на Харківщині та деокупації Херсонщини. Станом на 26 лютого 2024 року від початку повномасштабного вторгнення підрозділи НГУ ліквідували понад 5,5 тис. окупантів. Також гвардійці за цей період знищили 945 ворожих танків, 410 БМП, 319 БТР, 863 бойових броньованих машин, 1300 автомобілів, 1320 артилерійських систем, 18 літаків, 12 вертольотів, 174 безпілотних літальних апарати.
Військовослужбовці Національної гвардії зокрема підрозділу "Азов" становили надважливе ядро оборони Маріуполя та "Азовсталі". Гвардійці разом з іншими військовими та правоохоронними формуваннями гарнізону 86 днів героїчно тримали оборону міста у надскладних умовах, із них 82 в умовах повного оточення. Знищили велику кількість російської бронетехніки та окупантів, серед яких була й еліта військ рф, зокрема підрозділи ГРУ. Командир «азовців» Денис Прокопенко був одним із тих, хто керував обороною маріупольського гарнізону, допоміг врятувати життя тисяч мирних жителів. Після повернення з полону він, удостоєний звання Героя України, знову став у стрій і командує бригадою далі.
Нацгвардія виконує низку інших важливих завдань. Серед них – охорона громадського порядку, органів влади, важливих державних об’єктів та критичної інфраструктури, дипломатичних представництв іноземних держав, конвоювання підсудних та військовополонених.
«Гвардія наступу» в 2023 році стала успішною рекрутинговою кампанією МВС. До лав бойових бригад НГУ приєдналися тисячі мотивованих добровольців. У складі Нацгвардії сьогодні діють 7 бригад «Гвардії наступу» – «Азов», «Буревій», «Кара-Даг», «Спартан», «Рубіж», «Хартія», «Червона калина». Вони стали уславленими підрозділами, чиї бойові операції увійдуть у підручники новітньої історії України.
Нацгвардія постійно посилюється сучасним озброєнням і технікою. Важливим напрямом є розвиток безпілотних систем. В усіх військових частинах, які виконують бойові завдання на передовій, діють підрозділи аеророзвідки, що максимально ефективно використовують можливості БпЛА. Вперше такі підрозділи НГУ були успішно застосовані в ході Широкинської наступальної операції в ще лютому 2015 року. Під час повномасштабної війни їх використання стало щоденною практикою. Завдяки успішним операціям підрозділів які використовують БПЛА, Національна гвардія України вперше у світовій історії реалізувала на практиці концепцію дистанційної війни. Підрозділи аеророзвідки НГУ є одними з найефективніших за кількістю виявленої і знищеної техніки та живої сили армії рф.
Величезну роботу з розмінування українських територій роблять сапери Національної гвардії. Загалом за період великої війни групами розмінування НГУ вже обстежено та очищено 24708 га місцевості, перевірено 898 км доріг, знешкоджено та знищено 36430 вибухонебезпечних предметів. Зокрема, гвардійці доклали великих зусиль, щоб деокуповані території знову стали придатними для життя та задля розмінування земель сільськогосподарського призначення.
За 10 років існування НГУ понад 9000 її військовослужбовців відзначено державними нагородами України, 48 військовослужбовцям присвоєно звання Героя України. Серед них генерал-майор Сергій Кульчицький, який був першим гвардійцем і першим генералом, якому присвоєно це найвище звання (посмертно). А наймолодшим Героєм України став солдат-гвардієць Роман Гломба, якого прозвали Запорізьким месником за встановлений бойовий рекорд: з переносного зенітного комплексу «Ігла» він збив 7 ворожих літаків і ракету! На момент присвоєння звання Героя України в 2022-му йому було лише 19 років.
Нацгвардія має стабільно високий рівень довіри нашого суспільства. За даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи», Національній гвардії довіряють 82% громадян.

Тематичне відео:

https://www.youtube.com/watch?v=fcbxKH29R44

24.03

ГС Безпечне поводження з вогнем

$C:\Users\1\Desktop\img3.jpg$

21.03

ГКК "Серце віддаю поезії"

Що це за день?

Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів. З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березня.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ?

Коли люди почали складати поетичні твори, точно невідомо, але зрозуміло, що в тій чи іншій формі поезія існує багато тисячоліть. Найдавнішим документальним підтвердженням цього є записаний клинописом на глиняних табличках «Епос про Гільгамеша». Створено його в Давній Месопотамії, приблизно в XVIII – XVII столітті до нашої ери.

Іншими прикладами найдавнішої поезії є епічні поеми Індії — «Махабхарата» та «Рамаяна». Обидва твори є справжніми енциклопедіями індійської культури, філософії, релігії та звичаїв. В них збереглися безцінні відомості про особливості епохи, яка не залишила про себе інших літературних свідчень.

Давньогрецький поет Гомер прославив себе поемами «Іліада» та «Одіссея». В «Іліаді» розповідається про події Троянської війни, а в «Одіссеї» описуються подорожі та пригоди її учасника на ім’я Одіссей. В поетичній культурі античної Греції існувало більше тридцяти поетичних жанрів — оди, байки, лірика та інші. Поезію шанували настільки, що три з дев’яти давньогрецьких муз відповідали за певні її жанри: Калліопа — за епічні вірші, Ерато — за любовну лірику, Полігімнія — за священні гімни.

В Римі одним з найвидатніших поетів був Вергілій, «Енеїда» якого вважається національним епосом Давнього Риму. Найвідомішим поетом-ліриком Риму був Горацій, а події давніх міфів відобразив у своїй поемі «Метаморфози» поет Овідій.

Важливою віхою в історії поезії стали сонети. Традиційно сонети писали п’ятистопним ямбом, а найвідомішими їх авторами вважають Петрарку та Шекспіра. Сонети Петрарки, який жив у XIV столітті, є зразком піднесеної любовної лірики. Вони оспівують одну жінку — Лауру, яку поет бачив всього один раз у житті. Сонети Шекспіра, написані в кінці XVI – на початку XVII століть, мають ширшу тематику — крім кохання, в них є теми дружби, моральних суперечностей, суспільних звичаїв.

ПОЕЗІЯ УКРАЇНИ

В Україні був поширений особливий національний поетичний жанр — думи, тобто епічні та ліричні поеми, які речитативом виконувалися під акомпанемент бандури чи кобзи.

Але справжнім духовним лідером для українців став Тарас Шевченко. Народжений в кріпацтві, він мав видатний художній та поетичний таланти, а за революційний настрій своїх віршів пережив десятирічне заслання. Попри коротке життя, український геній залишив багато видатних поем, балад, повістей та збірку «Кобзар». Шевченко є поетом всесвітнього масштабу — його вірші перекладено на більшість світових мов, і навіть за межами України поету встановлено чимало пам’ятників.

В кінці XIX – на початку XX століття виникли нові поетичні течії — символізм, футуризм, акмеїзм, імажинізм. Представниками цих течій є відомі поети — французи Рембо, Верлен, Бодлер. Україна в цей час збагачується творами класиків національної поезії — Івана Франка та Лесі Українки.

Перша половина XX століття подарувала Україні творчість Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Андрія Малишка. Попри жорсткі рамки державної цензури цим поетам вдавалося писати вірші, які не втрачають актуальності досі.

1960-ті роки отримали назву «епохи шістдесятників» — молодих натхненних людей, зокрема, поетів, які вкладали в свої вірші передову громадянську та національну позицію. Творчість поетів-українців тієї доби — Василя Стуса, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Ліни Костенко багато в чому залишається актуальною і зараз.

Сучасна українська поезія, заснована на вікових традиціях, водночас стала більш глобалізованою. Поети, які належать до різних поколінь, надають багато уваги не тільки національним, а й загальнолюдським проблемам. Серед найвідоміших сучасних українських поетів — Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Любка.

З найдавніших часів і донині поезія залишається живим видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною — прагненням до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів.

19.03

ТВГ "Надзвичайні ситуації та способи їх подолання"

Життя, як бачимо, не завжди протікає спокійно. Кожного дня ми з вами слухаємо новини. Скільки серед них прикрих, про нещасні випадки, які зненацька спіткали мирних громадян. Як важливо у таких ситуаціях, щоб людина не розгубилася, взяла себе в руки і пригадала, як поводитися за таких обставин, як врятуватися самій і як допомогти іншим.

Наша Земля дуже болісно реагує на погане до неї ставлення з боку людей і часто відповідає нам «взаємністю» - стихійними лихами, від яких руйнуються міста і села, зникають з лиця Землі ліси, сади, ріки і гори.

На жаль, часто це призводить до загибелі людей. А називають такі явища- надзвичайні ситуації. Щоб захистити населення під час НС (надзвичайні ситуації) створено спеціальний орган – штаб ЦЗ. Його завдання – своєчасно попередити населення про небезпеку, яка насувається.

Про стихійні лиха повідомляють по місцевому радіо та телебаченню. Для того, щоб люди увімкнули їх, використовують завивання сирен на заводах і фабриках, безперервні гудки поїздів, сигнали автомобілів, а у школах – переривчасті дзвінки. Пам’ятайте, що це попередження, сигнал «УВАГА ВСІМ!». Почувши такий сигнал, усім слід негайно увімкнути радіо чи телевізор і слухати інформацію штабу ЦЗ.

А інформацію можна почути таку: «УВАГА! ГОВОРИТЬ ШТАБ ЦЗ…»

Коли небезпека мине, штаб ЦЗ знову передає повідомлення.

Але у всіх випадках ми маємо дотримуватися одного правила:

МЕТУШНЯ ТА ПАНІКА НЕДОПУСТИМІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

За спостереженнями спеціалістів, під час екстремальних ситуацій, значна частина людей гине не від прямого удару обставин, а від розгубленості, страху та паніки.

ЦО – державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та військового характеру.

ПАМ ’ЯТКА

Завжди пам’ятай телефони екстрених служб:

101 – пожежна команда

102 - міліція

103 – медична допомога

104 – газова служба

При землетрусі необхідно залишити приміщення, вийти на відкриту територію. Не користуватися ліфтом
Завжди дотримуйся правил протипожежної безпеки.
Під час повені необхідно піднятися на верхній повер або дах, горище.
У разі виникнення урагану відійти від вікон, сховатися у підвалі, не виходити на вулицю, триматися подалі від колючих та ріжучих предметів.
Взимку під час сильних морозів, снігових заметів знаходитися в приміщенні, виходити на вулицю у невідкладних випадках, для уникнення переохолодження , травматизму та обморожень.

7. У літню спеку знаходитись на відкритому сонці до 10.00 та після 16.00. Завжди мати мати при собі запас води.

17.03

ГС "Безпечна прогулянка під час війни"

Після початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну питання безпеки дітей вийшло на зовсім інший рівень. З періоду закінчення Другої Світової війни країни Європи не стикалися з подібними викликами. Але зараз воєнні виклики й ризики — частина нашого життя, і ми маємо бути готові захистити себе та дітей.

Зустріч з незнайомцями

Правило “Не спілкуватись з незнайомцями” завжди було актуальним, але в час війни воно набуло нового сенсу та має більше нюансів, Адже ані дорослі, ані діти ніколи точно не знають, ким саме є людина поруч, тому важливо завжди розумно поводитися з незнайомцями.

Пропонуємо поділитися з дітьми наступними правилами:

Не розмовляйте з незнайомими для вас людьми, якщо вони здаються вам підозрілими;

Не підходьте близько до автомобіля, який біля вас зупиняється;

Не залишайтеся наодинці з тим, кого ви не знаєте (навіть якщо ця людина здається вам доброю);

Не сідайте до автомобілів з незнайомими людьми;

Не беріть нічого у незнайомців із рук;

Не йдіть з незнайомцями нікуди, навіть, якщо вони вам обіцяють щось показати або подарувати;

Не розказуйте незнайомцям жодної приватної інформації про себе чи батьків;

Не встрягайте у суперечки з незнайомими людьми;

Не провокуйте незнайомців до спорів, сварок, агресії;

При появі озброєних людей негайно прямуйте до безпечного місця.

Якщо дитина потрапила в ситуацію, коли незнайомець чи незнайомка хочуть познайомитись з дитиною, щось їй пропонують чи питають приватну інформацію, то важливо, щоб дитина одразу розказала про це дорослим, які є поруч: освітянам, батькам, родичам.

Прогулянки в нових місцях: вибухонебезпечні предмети

Після деокупації території України на нашій землі, на жаль, ще десятки років буде небезпека знайти різні вибухонебезпечні предмети. Їх існує багато видів:

боєприпаси: бойові частини ракет; авіаційні бомби; артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); інженерні боєприпаси (протитанкові й протипіхотні міни); ручні гранати; стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо); навіть можна зустріти припаси Другої Світової війни;

піротехнічні засоби (патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); вибухові пакети; петарди; ракети (освітлювальні, сигнальні); гранати; димові шашки.

Такі предмети можуть бути під землею, підвішені у повітрі, а можуть і просто лежати на землі, часто замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, які знаходяться у різних портфелях, сумки, валізах банках, пакунках, які просто залишені у багатолюдних місцях. Діти — дуже допитливі та легко піддаються спокусі дослідити ці предмети, й це завжди має негативні наслідки.

14.03

ГКК "День українського добровольця"

14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.
У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

Чому День українського добровольця відзначається 14 березня?

14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

Навесні того ж року виникла низка добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції.
У боях 2014–2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом трансформувалися у військові частини силових структур.

Наступний сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021 – на початку 2022 років. На тлі загрози повномасштабної війни в країні формувалися підрозділи територіальної оборони. А після широкомасштабного вторгнення люди просто заполонили військкомати. Зараз Сили територіальної оборони є наймолодшим родом військ в українській армії.

12.03

ТВГ "Види та жанри мистецтва"

Мистецтво - це невід'ємна складова нашого життя, це одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів, пізнання і відтворення світу через почуття та переживання. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.

Мистецтво поділяється на такі види:

1.Архітектура

2.Живопис

3.Скульптура

4.Графіка

5.Декоративно - прикладне мистецтво.

Живопис – це зображення предметів і явищ за допомогою фарб.

Одним із яскравих представників живопису вважається Едґар Деґа.

Графіка – мистецтво зображення предметів лініями та штрихами.

Декоративно-прикладним мистецтвом називають предмети побуту, які мають не тільки практичне , а й естетичне значення.

Одним з найяскравіших представників прославленої петриківської школи декоративного розпису є Оле́кса Бахматю́к — український майстер декоративного розпису на кахлях.

Архітектура – це мистецтво будувати будівлі.

Однією із таких споруд є «Золоті Ворота» у Києві.

Відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=sCADWHGXsFA

10.03

ГС "Шевченко - голос української душі"

Фрази “Геній української літератури” чи “Кобзар”, якими називають Тараса Шевченка, дратують учнів. Це – кліше, які не до кінця охоплюють цю постать. Натомість, про Шевченка можна говорити як про “селф-мейд-мен” або “людину, яка зробила себе сама”.

Цікаві факти про митця:

Тараса Шевченко назвали Тарасом через близькість до іменин. 25 лютого, коли він народився, за юліанським календарем було свято Святого Тарасія.
Він виріс в селі Керелівка, а не Кирилівка, як пишуть у всіх підручниках. Назва села походить від сільськогосподарського інструменту “керели”, схожого на граблі.
Може скластися враження, що всі селяни були нещасними й і що сім’я Тараса була злиденною. Це не так. Тарас народився в кріпацькій, але не дуже бідній сім’ї, і належав Василю Енгельгардту з народження. До слова, Василь був племінником Григорія Потьомкіна.
Батько Тараса бачив, що Тарас не придатний для хатнього й сільського господарства. У його усному заповіті були такі слова: “Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо”. Саме тому Тарас був єдиним, кого у 8 років віддали до дяківської школи. Якби в сім’ї були тотальні злидні, то коштів на дяківську школу точно не було б.
У дяківській школі був такий старший учень, щось схоже на старосту, якого називали “консул”. Він мав допомагати педагогам бити різками інших дітей за непослух. Тарас посідав таку позицію.

Більше цікавих фактів за посиланням:

https://nus.org.ua/2021/05/25/abo-shhos-dobre-abo-velyke-ledashho-42-fakty-pro-tarasa-shevchenka-shho-ne-rozpovidayut-u-shkoli/

Цікава вікторина про Тараса Григоровича

https://www.youtube.com/watch?v=tVmFvBsO1Lk

28.02

ГКК "Техніка безпеки на період весняних вакацій"

26.02

ТВГ "День спротиву окупації АР Крим"

Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.

Відео:

https://www.youtube.com/watch?v=1qicgWJTpc0

24.02

"3 роки незламності"

Настане день, коли розвіються тумани,

Росою срібною омиються всі рани.

Садки вдягнуть у розкішні шати

І непорушно будуть так стояти.

Сонце розсипле теплі промінці,

Стане так легко й світло на душі.

Вітер грайливий буде пустувати,

Щастя і спокій занесе до хати.

Навколо тиша наче та зоря,

Яку чекав усе своє життя.

Спокій так ніжно землю обіймає,

Усі тривоги й горе відганяє.

24 лютого — це не просто дата в календарі. Це день, коли мільйони українців прокинулися під звуки вибухів і зрозуміли:

життя змінилося докорінно.

Це день, коли страх змінився на гнів, відчай — на рішучість, а розгубленість — на боротьбу.

Ми пам’ятаємо перші години й дні, коли Україна не впала на коліна, а навпаки — стала єдиною, одним цілим.

Сьогодні ми не просто озираємося назад. Ми вчимося у цієї історії. Ми знаємо за що боремося, і віримо: це дасть свої плоди.

Україна вже продемонструвала всьому світу свою міць, свою незламність та свою нескореність.

І хоча шлях до перемоги непростий та сповнений перешкод, ми знаємо, що досягнемо своєї мети.

24 лютого – день, який змінив нашу країну назавжди. Згадаймо всіх українців, які віддали своє життя. Усіх, хто боровся за нашу свободу. Військових і цивільних. Дорослих і діток… Усіх, хто міг би жити, якби не війна…

Три роки це-

36 місяців мужності та незламності українського народу;
156 тижнів відваги та самопожертви наших героїв;
26 280 годин боротьби за свободу, надії на перемогу та віри у справедливість.

Квітує край, який прокинувся від сну,

Немає в ньому більше місця злу.

Мирними стали наші ночі й дні,

Лунає сміх і радісні пісні.

Блакить так вабить вдалечінь,

Луна благословенний передзвін,

Який наповнює серця добром,

І тільки мир навколо за моїм вікном.

21.02

"Мова – то серце народу"

Міжнародний день рідної мови – це важливе свято, яке щороку 21 лютого відзначають у всьому світі. Це не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації. Це свято було започатковане ЮНЕСКО у 1999 році і з 2000 року відзначається в усьому світі. Ідея відзначення Міжнародного дня рідної мови виникла у зв’язку з трагічними подіями 1952 року в Бангладеш, коли загинули студенти, які боролися за право навчатися рідною бенгальською мовою. Саме тому 21 лютого стало символом боротьби за мовні права та збереження культурної ідентичності.

Сьогодні у світі існує понад 7 000 мов, але, за оцінками лінгвістів, майже половина з них перебуває під загрозою зникнення. За даними ЮНЕСКО, кожні два тижні зникає одна мова, що веде до втрати культурного розмаїття та самобутності народів. Особливо вразливими є мови корінних народів, які не мають офіційного статусу або державної підтримки.

У багатьох країнах світу здійснюються активні заходи для збереження та розвитку мовного розмаїття. Наприклад, у Канаді прийнято спеціальні програми підтримки мов корінних народів, у Швеції активно розвивається політика багатомовності, а в Ірландії держава заохочує використання ірландської мови через освіту та медіа.

Європейський Союз також приділяє значну увагу збереженню мовного розмаїття. Програми Erasmus+ та Creative Europe сприяють вивченню та популяризації рідних мов серед молоді, а також забезпечують підтримку для мов, що перебувають під загрозою зникнення.

Українська мова має давню історію, яка бере свій початок ще з часів Київської Русі. Вона пережила складні періоди, проте змогла зберегти свою самобутність і красу. Сьогодні українська мова є державною мовою України, і її розвиток та захист є важливими пріоритетами державної політики. За даними останнього перепису населення, понад 67% громадян України називають українську своєю рідною мовою. Завдяки впровадженню Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в останні роки спостерігається позитивна динаміка у використанні української мови у всіх сферах суспільного життя.

Українська мова славиться своєю милозвучністю, багатством лексики та виразністю. Вона входить до трійки наймелодійніших мов світу разом з італійською та французькою. Це мова пісень, поезії та ніжних слів. Завдяки гармонійному поєднанню голосних і приголосних звуків, українську мову часто називають “солов’їною”.

19.02

ТВГ "Для них небо ворота вікрило.

До Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні"

20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані та від початку російської агресії.

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу й стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Цього року пам’ять про подвиг учасників Революції Гідності вшановують під гаслом: «Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває». Це продовження ключової ідеї попередніх років: «Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни».

Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

НЕБЕСНА СОТНЯ : Герої не вмирають… : сайт-меморіал пам’яті загиблих Героїв Революції Гідності в Україні зими 2013 - 2014 років – https://nebesnasotnya.com/.

День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний ушановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.

Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

Навчальне відео:

https://www.youtube.com/watch?v=u_81m__WV9M

Зрозуміло для дітей про цей день:

https://www.youtube.com/watch?v=aSdqBq_wq8M

Більше про цей день:

https://uinp.gov.ua/aktualni-temy/den-pamyati-geroyiv-nebesnoyi-sotni-20-lyutogo

17.02

ГС "Українці - найспівочіша нація"

ТОП-15 українських пісень, знайомих кожному

Уявіть собі, за даними етнографів, в Україні нарахували 200 тисяч народних пісень. І це лише офіційно! А скільки ще творчості наших предків не дійшло до наших днів?

Для того, аби народні пісні жили, їх необхідно передавати далі. Тому вашій увазі 15 неймовірних композицій на різний смак, які розкривають всі грані української душі.

"Розпрягайте, хлопці, коні"

Українська народна пісня, відома в записах фольклористів з ХІХ ст. Вона була маршем загонів Нестора Махна.

Іван Негребецький, якого вважали автором пісні, отримав за неї 25 років заслання в Магадані.

"Ой не ходи, Грицю"

Українська народна пісня середини XVII століття. Авторство приписують Марусі Чурай. Композицію перекладали багатьма мовами й використовували в різних творах світової музики. Так, наприклад, за мотивами "Ой не ходи, Грицю" записаний американський хіт Yes, My Darling Daughter.

"Ти ж мене підманула"

Вважається, що перша згадка пісні датується 1897 роком. Тоді вона була "триндичкою", тобто жартівливою молодіжною пісенею. Зараз же "Ти ж мене підманула" — одна з найпопулярніших у світі українських пісень, яку не втомлюються переспівувати.

"Ой у вишневому саду"

Досі невідомо, хто був автором цієї пісні, але точно не знайдеться жодної людини, яка б її не чула. Деякі історики вважають, що композиція була створена в радянські часи, однак напевно цього ніхто не знає.

Бідьше за посиланням:

https://nashkiev.ua/culture/15-ukrainskih-narodnih-pisen-znaiomih-kozhnomu

14.02

ГКК до Дня Єднання (16.02) «Україна єдина»

16 лютого українці відзначають досить молоде державне свято - День єднання. Його заснував президент Володимир Зеленський 2022-го на тлі попереджень про можливе повномасштабне вторгнення в нашу країну. Про історію цієї дати, традиції дня та як красиво привітати з цією датою - у матеріалі.

День єднання - історія дати

Взимку 2022 року розвідки західних союзників попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть вказували дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в таке жахливе майбутнє - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Водночас народ був схвильований небезпечними перспективами. Для підняття духу та, щоб зменшити психологічний тиск у суспільстві, глава держави встановив нове свято, покликане нагадати, що сила та міць українців саме в єднанні. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.

День єднання України 2025 - традиції та заходи

День єднання є молодим святом. Цього року ми святкуємо його лише вчетверте. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.

16 лютого в українських містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати донатом тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті. Привітайте з Днем єднання України близьких та знайомих.

12.02

До Дня пам'яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів

Українські чоловіки та жінки завжди славилися мужністю, героїзмом, вірністю військовому обов’язку. Так було і триває досі. Щороку 15 лютого в Україні відзначають День пам’яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів та День виведення військ з Афганістану. Війна в Афганістані – це жахливе військове вторгнення СРСР до Афганістану під приводом боротьби проти повстанських груп моджахедів, яке тривало протягом майже 10 років – 1979-1989 рр.. Тисячі невинних людей, сімей, військових загинули під час жорстокого та виснажливого протиборства. Серед них і наші земляки. Більше 160 тисяч українців виконували свій військовий обов’язок в Афганістані, понад 3 тисячі з яких більше ніколи не повернуться додому. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон. Відтоді ця дата увійшла в історію як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цього дня ми вшановуємо тих, кому довелося виконувати бойові накази своєї Батьківщини поза її межами, жертвуючи власним життям. Дякуємо всім ветеранам трагічної війни! Світла пам’ять загиблим!

Презентація до уваги:

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-dna-vsanuvanna-voiniv-internacionalistiv-110703.html

Відеодовідка:

https://www.youtube.com/watch?v=Fd3hoX7T0dk

Освітнє відео:

https://www.youtube.com/watch?v=Kj_fKUnLeCQ

10.02

ГС Онлайн-мандрівка визначними місцями України

Музеї просто неба (уся Україна)

https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/

У таких музеях можна познайомитися з народною архітектурою та побутом, а також дізнатися про історію та особливості різних регіонів.

Для прогулянок-онлайн доступні 7 локацій, розташованих просто неба:

Музей архітектури та побуту "Шевченківський гай" (Львів);
Мамаєва Слобода (Київ);
Запорізька Січ (Запоріжжя);
Музей народної архітектури та побуту (Ужгород);
Резиденція Богдана Хмельницького (Чигирин);
Національний музей народної архітектури та побуту України (Київ);
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Переяслав-Хмельницький)
Оперні театри України:
https://theatres.authenticukraine.com.ua/ua/

Відео до уваги:

https://www.youtube.com/watch?v=I8PN66_VXls

https://www.youtube.com/watch?v=BA2FY2_0lkE

07.02

ГКК Бесіди з ТБ під час воєнного стану

Поведінка під час повітряної тривоги:

- Вимкніть джерело живлення, закрийте воду і газ.

- Погасіть пічне опалення.

- Візьміть документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку.

- Попередьте про небезпеку сусідів і при необхідності надайте допомогу старим і хворим.

- Якнайшвидше дійдіть до захисної споруди або сховайтеся на місцевості. Дотримуйтесь спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишайте безпечного місця перебування. Слідкуйте за офіційними повідомленнями.

Помітив підозрілий предмет? Що робити?

Не торкайся його! Не намагайся розбирати його, не рухай і не переміщуй його, не кидай його, ніколи не намагайся самостійно визначити, що це!!!
■ Не пали і не користуйся мобільним телефоном поряд із підозрілим предметом.
■ Відійди від підозрілого предмета та сховайся за міцною спорудою,
краще за будівлею.
■ Повідом поліцію про знахідку;

 Зустрінь поліцейських, що приїдуть на виклик, оскільки ти – єдина людина, що зможе точно описати підозрілий предмет та показати точне місцезнаходження.

Не дозволяй іншим людям наближатися до підозрілого предмета,  поки чекаєш на поліцію. Попередь людей, що знаходяться поруч, про необхідність переміститися у безпечне місце.

 Якщо ти помітив підозрілий предмет у громадському транспорті, обов’язково попередь про це водія.

якомога швидше.

Презентація:

https://docs.google.com/presentation/d/1tiBX1vOI_fVVk40X5PtLbQBsjVkS_PAv/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

05.02

ТВГ до Дня безпечного Інтернету

Інтернет. ЩО це?

Останні роки це слово щільно увійшло в наше життя. Це цікавий та захоплюючий світ, який дозволяє тобі дізнаватись про світ цікавого, спілкуватись з людьми в різних кінцях світу не виходячи з власної кімнати, грати в цікаві ігри та ділитись з іншими своїми думками та захопленнями. Сучасна людина не уявляє собі життя без Інтернету.

Інтернет- це глобальна мережа комп’ютерів, яка з’єднує мільйони комп’ютерів та пристроїв по всьому світу.

Коли ми потрапляємо до Всесвітньої мережі, ми потрапляємо у світ, де нас оточують люди: хороші та погані, добрі та злі, розумні та не дуже; інформаційні потоки: корисні та шкідливі; новини, музика; фільми і ще багато різної інформації.

Ми свідомо здійснюємо пошук серед усього цього розмаїття. Інтернет є дуже широким джерелом інформації, іншими словами, інформаційним простором, у якому, як і в реальному житті, є позитивні та негативні сторони.

На сьогодні в Україні проблема безпеки дітей в Інтернеті постала особливо гостро. Аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється, і її переважну частину становлять діти та підлітки, які не усвідомлюють повністю загроз, що можуть чекати у віртуальному просторі.

06 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Це вже 21 День безпечного Інтернету.

Презентація:

https://docs.google.com/presentation/d/1F4byJ8QHYjsNfCOWa7gkTAg_adOb6q7N/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

Навчальне відео:

https://www.youtube.com/watch?v=Zk5teqBaLVI

03.02

ГС Бесіди про шкідливість комп’ютерних ігор

Масштабне дослідження за участю 39 тисяч любителів відеоігор виявило, що кількість часу, проведеного за грою, практично не впливає на фізичне й психічне здоров'я.

Щоб зміна самопочуття стала помітною, середньому гравцю довелося б грати на 10 годин на день більше, ніж зазвичай, стверджують вчені. Для самопочуття, як виявилося, значно важливіші причини, що спонукають до гри, ніж сама гра.

Це вимірювали за допомогою запитань про задоволеність життям та рівень емоцій - радості, смутку, гніву й розчарування.

Нові висновки вчених суперечать результатам дослідження 2020 року, яке провели фахівці того ж відділу Оксфордського інституту інтернету, але за участю значно меншої групи гравців.

Їхнє дослідження показало, що ті, хто проводив за грою більше часу, почувалися щасливішими.

"Здоровий глузд підказує: якщо у вас більше вільного часу для комп'ютерних ігор, то ви, ймовірно, щасливіша людина", - каже професор Ендрю Пшибильський, що брав участь в обох дослідженнях.

"Але всупереч тому, що ми думаємо про користь чи шкоду ігор, в останньому дослідженні ми виявили досить переконливі докази того, що кількість часу, проведеного за грою, не впливає на зміни самопочуття, - пояснює він. - Якщо гравці грали тому, що хотіли, а не тому, що їм здавалося, що так треба, вони зазвичай почувалися краще".

Для нового дослідження технологічні компанії, зокрема, Sony, Microsoft та Nintendo, надали - за згодою гравців - дані за шість тижнів про такі ігри:

Animal Crossing
Apex Legends
Eve Online
Forza Horizon 4
Gran Turismo Sport
The Crew 2

За цей час лише один гравець вибув із дослідження.

Більше за посиланням:

https://www.bbc.com/ukrainian/features-62335633

31.01

ГКК Як себе поводити у критичних ситуаціях?

Що відбувається у момент змін і як із цим впоратись.

Існує популярна теорія американської психологині Елізабет Кюблер Росс про стадії прийняття втрат та життєвих змін: заперечення, злість, торг, депресія, прийняття. Стадії можуть чергуватись по-різному або проживатись “уперемішку”.

Прийняття змін — це передусім відсутність психологічного опору ситуації. Перша думка, яка вочевидь накрила багатьох “Я не можу в це повірити!”. Проте, чим довше опираєтися реальності, тим складніше перейти до адаптації та стати корисним.

Заперечення й заціпеніння — це адекватна захисна реакція психіки. Цей стан може супроводжуватись забудькуватістю та дезорганізованістю. Забуваєте, де поклали телефон, не можете знайти ключі.

Що робити на цій стадії:

відновити щоденну рутину (їжа, догляд за тілом, легкі фізичні навантаження)
говорити про свій стан з близькими людьми
дати собі час оговтатись й усвідомити ситуацію

Гнів настає як наслідок усвідомлення змін. Дратівливість і злість, пошук винних та відчуття несправедливості — особливо гострі в цей період.

Докторка психологічних наук Вікторія Горбунова радить допомагати собі та близьким проживати емоцію злості:

писати про свій гнів та інші емоції у щоденник
виговорювати їх вголос собі чи близьким
прокричатись

Торг — спроба відкласти прийняття рішення про життя в новій реальності. Характерні дії для цього стану:

домовляння з собою та близькими про якийсь план дій
багато сумнівів щодо дій, пошук якихось авторитетів, які скажуть, як краще вчинити
підготовка до прийняття рішення: панічна перевірка документів, скуповування продуктів, перезбирання дорожньої сумки
спроби відтягнути момент нових дій

Як діяти у цьому стані:

працювати зі своїми думками: повторювати собі, що думки не дорівнюють реальності!
змінити свій внутрішній фокус із сумнівів на пошук тих дій, що можуть допомогти вплинути на ситуацію

Депресія або апатія — збайдужіння, стан пригніченості й смутку, знижена працездатність, відсутність енергії. Може зникнути апетит, з’являтися порушення ШКТ.

Що робити:

встановити й дотримуватись режиму сну та харчування, щоденно приймати душ і вмиватись!
просити близьких про допомогу й підтримку
виконувати прості фізичні вправи

Прийняття.

Це момент усвідомлення того, що навіть у цій реальності можна знайти своє місце. Нехай одна людина і не може вплинути на глобальний перебіг подій, але є маленькі справи, які їй до снаги.

Розвинути й закріпити цей стан допоможе волонтерська діяльність у тому, що вам вдається. А також звісно, меми і жарти, які так щедро створюють люди, про події довкола.

Коли ви досягли стану прийняття нової реальності, почали шукати чи знайшли своє нове місце в ній — вам буде значно простіше допомагати іншим і зберегти своє життя та здоров’я.

29.01

ТВГ до Дня пам'яті героїв Крут

"Крути - наша слава, наша пам'ять"

Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір (Брест-Литовський мирний договір).

Яким був 1918 рік в історії України, що насправді сталося того дня та чому протягом понад ста років після бою крутян згадують у межах трагічного наративу.

Як відбувався бій

За словами Скальського, у середині грудня розпочався наступ більшовицьких військ в Україну, який вони вели в основному через Харків. З Харкова на Київ більшовики рухались через Полтаву, а залізнична лінія "Київ-Москва", де і є станція Крути, розглядалась більшовиками, як допоміжна. Там діяли невеликі загони більшовицьких матросів, а основний напрямок був під Полтавою.

Військове керівництво України ухвалило рішення, що основні українські військові сили мають піти також під Полтаву.

"Гайдамацький кіш Слобідської України та інші добровольчі загони вели бої там. А на чернігівський напрямок, на Крути, під Бахмач було відправлено допоміжні сили. Це були в основному загони, сформовані з юнаків Київської військової школи імені Богдана Хмельницького. Юнаки – це не молоді хлопці, це слухачі цієї школи. Це люди з військовою освітою, які знайомі зі зброєю, які знають, як стріляти й що таке військова дисципліна. І фактично весь тягар бою, який стався 29 січня, винесли саме вони", – розповів Скальський.

У цьому загоні юнаків був ще і студентський курінь. Туди записалися добровольці, студенти й випускники, активісти молодіжних організацій, в тому числі й декілька гімназистів старших класів з різних навчальних закладів Києва. Саме вони потім стали жертвами розстрілу.

Більше історичної довідки за посиланням:

https://suspilne.media/culture/100523-bij-pid-krutami-geroicnij-vcinok-ci-tragedia-poasnue-istorik/

Освітнє відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=F6CEKfzMccs

27.01

ГС День пам’яті жертв Голокосту

Що таке Голокост?

Це страшне й нелюдське явище, що відбувалось у період 1933-1945-х рр. і отримало назву – «Голокост».

Голокост (Шоа) – це переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за їх етнічну приналежність.

Хто такі євреї?

Євреї походять зі стародавнього Ізраїлю. Це народ, який має власні традиції, культуру, мову та релігію. Їхня історія налічує тисячі років: вони є однією з найдавніших спільнот у світі. Багато євреїв сповідують юдаїзм — одну з найстаріших релігій, що сповідує одного Бога. Сьогодні єврейські громади є в багатьох країнах світу.

Передумови

У 1933 р. на виборах у Німеччині здобула перемогу Націонал-соціалістична німецька робітнича партія, яку очолював Адольф Гітлер.

Тодішня влада була переконана, що німці належать до «вищої раси», а євреї, яких вони вважали «меншовартісними», становлять загрозу для, так званої, німецької расової спільноти.

Гетто

Нацисти змушували євреїв переїжджати до спеціальних ізольованих районів, які називалися «гетто».

Гетто — це закриті квартали міста, оточені стінами чи колючим дротом. Люди були змушені жити в жахливих умовах: відсутність їжі, питної води, антисанітарія.

Більше інформації за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=xV26STctYQU&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0TV

24.01

ГКК "Інтернет: добро чи зло?"

Зараз у кожного підлітка удома є вихід у мережу Інтернет. Кожен день вони переглядають різноманітну інформацію,спілкуються з однолітками та завантажують різні файли. Що ж хорошого та поганого у Інтернеті?

Почнемо з хороших якостей. Інтернет дозволяє учням підготувати домашнє завдання. Учні в одну хвилину можуть знайти потрібну інформацію. З книжками це зайняло набагато більше часу. Тобто,у них з’являється час зайнятися своїм хоббі,що також корисно для дитини і її розвитку. Також,у мережі набагато більший обсяг інформації ніж у книжках. Тому це практичніше.

Через Інтернет діти можуть краще підготуватися до контрольної роботи або простого уроку. Знайти відповіді на свої власні питання. Звісно,ніхто не забороняв перегляд роликів та наукових фільмів.

Через соціальні мережі підліток може спілкуватися з учителями і дізнаватися тему реферату або домашнього завдання.Тому вчитель повинен мати свою сторінку у соц.мережі. Або ж він може вести свій блог.

Але є і інша сторона.

Підлітки дуже часто замикаються у собі. Майже весь час сидять за комп’ютером або телефоном. Стають грубими та агресивними. І лінь не дає спокою. Так мережа Інтернет впливає на характер. Але і відношення до навчання вона змінює.

Оскільки,дітям лінь робити домашню роботу,то створюють ‘онлайн ГДЗ’. Підлітки звертаються до нього,але не використовують його,як треба. Вони прости списують не думаючи про зміст. Тому це суттєвий мінус Інтернету.

Також більшість часу проводиться у соц.мережах. Менше часу приділяють для домашньої роботи,але й через це учні лягають пізніше спати. Тому на уроках неуважні.

У Інтернеті і соц.мережах є і переваги,і мінуси. Тому потрібно знати міру. Необов’язково забороняти дітям їх ‘всесвіт’,але всього хорошого потрошку.

22.01

ТВГ "Соборна духом Україна"💙💛

Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.

У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.

22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.

Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

Соборність – це…

…єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову квітучої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”).

Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.

Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.

Більше цікавих фактів за посиланням:

https://znayshov.com/News/Details/22_sichnia_den_sobornosti_ukrainy_informatsiino-metodychni_materialy

Про День Соборності України:

https://www.youtube.com/watch?v=UKp5h4lrSdE&ab_channel=%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2

Казка про День Соборності:

https://www.youtube.com/watch?v=_ZZ3N3nsw8g

20.01

ГС "7 чудес України"

У 2007-му році в Україні протягом кількох місяців проходив Всеукраїнський конкурс, у фінальній стадії якого відбулося голосування. У ньому взяли участь як самі українці, так і експерти. Це голосування визначило сім найбільш значущих пам'яток країни, які й понині заведено називати «Сім'ю чудесами України». Сьогодні розповімо про них докладніше.

Заповідник «Кам'янець» (Кам'янець-Подільський)

Невеликий районний центр Кам'янець-Подільський на Хмельниччині – одне з відомих історичних міст України. Славиться воно саме Старим містом. Це унікальний архітектурний комплекс, розташований на площі в 121 га. Близько 200 будівель та споруд представляють величезну історичну цінність, а фортеця XII століття входить до переліку спадщини ЮНЕСКО. Старе місто з містом «новим» з'єднує Новопланівський міст через мініатюрну річку Смотрич, з якого відкривається мальовничий краєвид на каньйон. Річка обрамляє весь комплекс, внаслідок чого Старе місто знаходиться на півострові.

Києво-Печерська лавра (Київ)

Стародавній монастир в центрі Києва – найважливіша православна святинь, заснована ще в 1051 році. Лавра має дивовижну, багату та, водночас, непросту біографію: вона пережила і набіги половців, і пожежі, і руйнування в роки радянських антирелігійних кампаній, і Другу світову війну. Однак, це як і раніше видатний архітектурний пам'ятник, також внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і місце сили для мільйонів людей. На території Києво-Печерської лаври знаходиться велика кількість храмів, головним з яких є Успенський собор. Особливе значення мають Ближні (Антонієві) та Дальні (Феодосієві) печери, в яких зберігаються мощі святих, в тому числі легендарного героя Іллі Муромця.

«Пам'ятник сучасної України» – музей «Писанка» в Коломиї

Коломия Івано-Франківської області відома, перш за все, своїм музеєм писанок. Розташовується він в будівлі у вигляді писанки. У цьому унікальному музеї зберігаються понад 6000 декоративних писанок з різних куточків країни. Особливо виділяється розмальоване гусяче яйце 500-річної давності, знайдене у Львові у 2013-му році. Є багато пам'яток, заради яких варто відвідати Львів. Відпочинок восени тут особливо популярний серед туристів.

Дивовижне поруч. Більше за посиланням:

https://doba.ua/ukr/blog/divovizhne-poruch-7-chudes-ukraini.html

ТБ на початок ІІ семестра
Дистанційне навчання здійснюється у двох режимах синхронному (всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у веб – середовищі).
Пам’ятайте, у синхронному режимі усі учні долучаються до уроку (відсутнім можна бути тільки з поважних причин (хвороба, технічні причини),але потрібно заздалегідь попередити вчителя або класного керівника. Відсутність по хворобі підтвержується довідкою від лікаря, з інших причин – пояснювальною від батьків.
Правила поведінки на онлайн – уроці:
1.Навчаємось за розкладом.
2.Приєднуємось на уроки вчасно.
3.На аватарці фото учня, нік – його ім'я та прізвище.
4.Вмикаємо мікрофон і камеру.
5.Коли вчитель пояснює, мікрофон учня вимкнутий. Почнеться обговорення – і вчитель запропонує ввімкнути мікрофони.
6.Беремо участь в діяльності уроку.
7.Виконуємо завдання онлайн-уроку.
8.В чаті вести спілкування відповідно до теми, задавати запитання по суті уроку, дотримуватись культури спілкування.
9. Виконані роботи та завдання приймаються до встановленого часу (до наступного уроку, окрім випадків пов’язаних з форс-мажорними обставинами як відсутність світла, інтернету тощо). Роботи, що надіслані із запізненням, можуть не прийматись вчителем.
Усім приємного та успішного дистанційного навчання!

25.12

ТВГ "Зимові свята по-українськи"

Зимові свята в Україні — час, коли кожен обряд наповнений теплом родинного вогнища та гармонією. Цей чарівний період поєднує в собі як християнські, так і язичницькі звичаї, даючи змогу кожній людині познайомитися з українськими традиціями, унікальними символами та відчути зв'язок із предками.

Святий Миколай: подарунки з душею

Зимові народні свята беруть свій початок 6 грудня за григоріанським календарем, на який перейшла й Україна 2023 року. Цього дня країна святкує день Святого Миколая. Ця свята людина стала символом доброчесності та безкорисливої допомоги. Народившись у Патарі, на території нинішньої Туреччини, він, попри заможне походження, обрав шлях священника та єпископа. Святий Миколай став прототипом волонтера, воліючи таємно допомагати нужденним.

Українські народні традиції, пов'язані з цим святом, відрізняються залежно від регіону:

на Слобожанщині варять пиво після служби;
на Подолі запрошують до хати добру людину;
у Карпатах печуть особливе печиво — "миколайчики".

Дідух: символ достатку

Якщо сьогодні ялинка є невіддільним атрибутом Нового року, то раніше замість неї споруджували дідух. Оберіг створювався під час збирання врожаю зі снопа. Для його виготовлення використовували колоски пшениці, вівса, льону або жита. Дідух символізував достаток, урожай та процвітання. Його встановлювали в кутку навпроти печі, а після Водохреща спалювали. Такий ритуал сприяв не лише оновленню — таким чином ще й підтримували зв'язок із предками.

Святвечір та Різдво

Саме Різдво вважалося головним святом зими в Україні. Але перш ніж відзначати його, важливо було ретельно підготуватися. Напередодні свята прикрашали будинок, купували новий одяг, посуд та інше начиння. Різдвяні свята в Карпатах та інших регіонах країни починалися зі Святвечора. Цього дня, ще до сходу сонця, господині запалювали "новий вогонь" із дванадцяти дров, заготовлених за дванадцять днів до Різдва. Сім'я збиралася за багатим столом, на якому були дванадцять пісних страв. У різних частинах України їхня кількість могла відрізнятися, але незмінними від Закарпаття до Слобожанщини були й залишаються узвар і ситна кутя.

Багата та щедра кутя

Однією з обов'язкових страв на Святвечір є кутя. Ця страва глибоко символічна — уособлює щедрий урожай і зв'язок із предками. Немов "мертве" зерно перероджується заново, так і цикл життя триває, а святковий стіл наповнюється багатством і достатком. Кутя, приготована з пшеничної каші, меду, маку та родзинок, стала не лише традиційною стравою — у такий спосіб господині прагнули показати пошану до землі та предків.

Коляда та різдвяна зірка

Традиція колядування, особливо популярна у дітей та молоді, приносить веселощі та святковий настрій. У супроводі різдвяної зірки колядники ходили від хати до хати, бажаючи здоров'я, щастя та гарного врожаю в майбутньому році. Вони створювали святковий настрій і за це їх пригощали смаколиками або запрошували до столу. Сьогодні також можна почути закарпатські колядки на заході країни.

Вертеп

Раніше вертеп являв собою двоповерховий ляльковий театр, який розважав дітей і дорослих. Сьогодні його можна зустріти на народних різдвяних ярмарках або в будинках як новорічну прикрасу.

Новий рік та обрядова магія Маланки

Новий рік в Україні відзначають не менш яскраво, ніж Різдво, а свята Маланки та Василя пов'язані з містичними обрядами. Це створює атмосферу таїнства та чаклунства. З 2023 року ці зимові свята відзначають в останній день старого та перший день нового року, тобто 31 грудня та 1 січня.

Маланка — символ оновлення часу та можливості передбачити майбутнє. Тому цього дня часто молоді дівчата ворожили на судженого. Крім того, на свято щедрувальники вирушали по хатах у супроводі ряженого козою. Зазвичай на новорічні свята в Карпатах та інших областях України щедрували чоловіки. Вони співали святкові пісні з добрими побажаннями.

Маланка також вважається сприятливим часом для сватання. Вважається, що якщо дівчина цього дня дасть згоду на шлюб, сім'я буде міцною, а життя подружжя — радісним і багатим.

Ворожіння на Маланку

Різдвяні свята в Україні також вважалися часом чарівництва, коли можна було отримати відповіді на важливі питання від потойбічних сил. Зокрема, дівчата на Маланку пам'ятали зимові традиції та не втрачали нагоди дізнатися свою долю. Існувало кілька популярних способів ворожіння:

Запитати ім'я в першого чоловіка, якого зустрінеш на вулиці. Вважалося, що суджений носитиме таке саме.
Кинути чобіток за ворота. Носочок взуття вказував напрямок, звідки прийде наречений.
Послухати, з якого боку гавкає пес. Це вказувало на місце проживання майбутнього коханого.

Такі ритуали надавали святам загадкового та чарівного характеру, даруючи кожній дівчині можливість зазирнути у своє майбутнє в чарівній атмосфері зимових свят.

Українські новорічні традиції:

https://www.youtube.com/watch?v=eWln4DupBlQ&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9AmatOr

23.12

ГС Традиції святкування Різдва у різних країнах

Канада
У Канаді святкування Різдва неможливе без доброї традиції, яка називається «Жахливий різдвяний светр». Традиція бере початок з подарунків бабусь і мам, які на Різдво дарували зв'язані власноруч светри із зображенням оленів, Санта Клауса, сніговиків та інших персонажів. Такий подарунок необхідно було одягнути на свято, не звертаючи уваги на сарказм оточуючих. Цей ритуал настільки прижився, що в 80-х роках XX століття виробництво подібних светрів досягло промислового рівня. Багато хто почав купувати і носити ці светри на кожен день на радість оточуючим. У 2001 році в Ванкувері пройшла перша вечірка, присвячена жахливому светру. Тепер за найбільш ідіотські примірники креативні фанати віддають близько 90 доларів. З урахуванням того, що за традицією светр одягається лише раз, задоволення вважається недешевим.

Фінляндія
Особливою є історія різдвяних свят в Фінляндії. А як же інакше, адже саме тут проживає Йоулупуккі, відомий як Санта Клаус. Місце в засніженій Лапландії обрано не випадково: до резиденції, розташованої так високо, листи дітей доходять з усього світу. Гноми допомагають розбирати листи, а в казкових майстернях виготовляються найкращі подарунки. За святом пильно стежить законодавство, оголошуючи початок торжества опівдні. Сама назва грудня по-фінськи звучить як місяць Різдва. Не дивно, що в цей період вся Фінляндія перетворюється на живу казку.

Швеція
Символом шведського Різдва є козел, якого виготовляють із соломи щороку. Традиція бере свій початок в скандинавської міфології. Першого різдвяного козла було встановлено в 1966 році в місті Євле. Цікаво те, що у цього символу безліч супротивників, які щороку намагаються його знищити всіма можливими способами - спалити, зламати або просто вкрасти. Відомо, що з 45 встановлених в Євле козлів 28 піддавалися вандалізму. За статистикою близько половини жителів Швеції терпіти не можуть цю скульптуру, мріючи її зламати. Ну а інша половина пишається цим унікальним символом Різдва.

Ісландія
Дітям, які проживають в Ісландії, можуть позаздрити ті, хто живе в будь-якій іншій країні. Адже тільки в Ісландії прийнято дарувати на Різдво не один подарунок, а цілих дванадцять. Починаючи з 12 грудня, кожен новий день приносить малюкам новий подарунок.

Дивною традицією також можна вважати відмову від телебачення в святкові дні. Уряд вирішив, що телевізор лише завадить близьким і друзям спілкуватися в Різдво. Так що ісландцям ніщо не заважає насолоджуватися спілкуванням в святий час року. Свята закінчуються активним відпочинком на природі в колі сім'ї. Що інше зарядить енергією краще, ніж сніг і свіже повітря в казковому прекрасному лісі?

Франція
У Франції Санта Клауса називають Пер Ноель, а з'явився він після Другої світової війни завдяки американським солдатам. Традиція спалювати в Різдво поліно з роками дещо змінилася, поступившись місцем їстівному торту у формі поліна. Рулет став обов'язковим елементом на різдвяному столі. Стіл французи прикрашають букетами квітів у вазах. Головною стравою жителів Франції є спеціально виведений Тулузький гусак, вага якого часом доходить до 12 кг.

Італія
Замість звичного Санта Клауса італійці вважають за краще декорувати свято сценками народження Ісуса Христа. Статуетки і живі постановки присутні у всіх значущих місцях: на площах, в церквах, будинках, на вітринах магазинів і біля фонтанів. Не менш важливим символом Різдва є Ла Бефана - справжнісінька відьма на мітлі.

З першого погляду може здатися, що тут є якийсь підступ, однак турбуватися не варто, так як це добра відьма. Згідно з місцевою традицією Ле Бефана приносить подарунки маленьким італійцям, тому не дивно, що діти люблять її більше, ніж Санта Клауса. І хоча він теж є, його популярність в Італії значно поступається улюбленій дитячій відьмі. Правда, і називають його по-іншому - Боббі Натале.

На відміну від інших країн, відвідати італійську месу на Різдво досить проблематично. Щоб потрапити в Собор Святого Петра в цей знаменний день, необхідно бронювати квиток за кілька місяців. Всім тим, хто не потурбувався про це заздалегідь, дається можливість спостерігати за ходом меси на великому екрані, встановленому на площі.

Німеччина
У Німеччині, як і в Норвегії, до Різдва починають готуватися за місяць, називаючи цей період адвентом. З гілок омели плетуть круглі вінки і вішають на стіни. Ялинку прикрашають іграшками у формі моркви і огірка. На відміну від російського Діда Мороза, який приносить дітям подарунки під Новий рік, Санта Клаус залишає свої дари в Різдвяну ніч. У цей час прийнято ходити на ярмарки, щоб купити дітям обновку і різні солодощі.

Філіппіни
Філіппінці заслужено вважаються рекордсменами по найдовшому святкуванню Різдва. Підготовка до нього починається майже за 4 місяці, у вересні. Будучи католиками, філіппінці успадкували віру від іспанців, оскільки острови Південно-Східної Азії були іспанською колонією більше трьохсот років. Перебуваючи за прикладом іспанців на різдвяних месах протягом 9 днів, жителі Філіппін назвали цю традицію Сімбанг Габі. Одним з різдвяних символів Філіппін є святкові ліхтарики, що мають форму Вифлеємської зірки. Ними прикрашають свої будинки на весь період різдвяних свят.

Венесуела
Різдвяна традиція Венесуели може претендувати на звання найбільш незвичної. Чому б не зробити Різдво особливим, якщо нема снігу і санок? Жителі Каракаса знайшли незвичайну альтернативу - добиратися до церкви на службу на роликах. А щоб всі гарантовано дісталися до місця, дороги в цей ранок перекривають.

Японія
В Японії Різдво істотно відрізняється від європейського свята. Справа в тому, що японських християн не так багато - трохи більше одного мільйона, а решта відзначають свято так, як їм подобається, не вкладаючи в нього глибокий сенс. Різдво в Японії - це свято закоханих під назвою курімасу. Більшість просто не знають біблійної історії про народження Христа, вважаючи Різдво днем народження Санта Клауса - Санта Куроху в японській інтерпретації.

Днем закоханих Різдво зробили комерційні фірми, що пропагують купити у них подарунки для коханих, провести вечір в затишному ресторані і забронювати номер в готелі. Неодружені японці вірять, що знайти свою любов під час Різдва є хорошим знаком. Звичайно, є і ті, хто зовсім не святкує курімасу.

Християни в Японії намагаються зробити якомога більше добрих справ. У Різдво вони роблять пожертвування, допомагають бездомним і відвідують лікарні.

Бразилія
Бразильцям доводиться відзначати Різдво при температурі понад +30 градусів, і заміною справжньому снігу служить штучний. 90% населення Бразилії - це побожні католики, які регулярно відвідують церкву. На відміну від європейців, бразильці люблять відзначати Різдво на вулиці, де проходять концерти, феєрверки і паради. В лагуні Ріо-де-Жанейро особливою популярністю користується плаваюча ялинка.

Нова Зеландія
Що може бути більш дивним, ніж сніговик з піску або Різдво на свіжому повітрі в морі? Для європейця таке свято не можна назвати традиційним, а ось для жителів Нової Зеландії, яким доводиться зустрічати Різдво влітку під жарким сонцем - це абсолютно звичайна справа. Зима тут проходить з червня по серпень, тому в таку прекрасну погоду мало хто відзначає свято в приміщенні, обираючи натомість свіже повітря.

Новозеландське Різдво не обходиться без параду Санта Клаусів, хоча декорації свята не можуть зрівнятися з розмахом європейських країн. Замість ялини жителів радує вічнозелена рослина похатукава, яке цвіте червоними квітками.

Різдво - дивовижне свято, яке до вподоби всім жителям земної кулі. Незважаючи на різні традиції, клімат і релігію, кожна людина знаходить в святкуванні Різдва щось казкове для себе, намагаючись провести цей день у колі сім'ї.

20.12

ГКК: Міжнародний день солідарності людей.

20 грудня - Міжнародний день солідарності людей.

Цей день був заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 2005 році з метою згуртування всіх людей на планеті. Адже з проблемами глобального характеру можна впоратися лише колективно.

В Україні сьогодні особливо важливою є солідарність. Ми переживаємо жорстоку війну, яка ставить під загрозу наше існування як нації. Але ми не здаємося, бо знаємо, що разом ми сильніші.

Солідарність — це прихильність до певних дій, думок, інтересів та поглядів, які допомагають згуртувати людей навколо себе. Вона є основою будь-якого суспільства, що прагне до прогресу.

Як продемонструвати свою солідарність?

Декілька ідей, де Ви можете проявити солідарність:

Допоможіть тим, хто цього потребує. Ви можете взяти участь у благодійності, допомогти волонтерам або просто підтримати людей, які постраждали від війни.
Захищайте права людини. Будьте активними громадянами та виступайте проти несправедливості.
Будьте толерантними до інших. Пам’ятайте, що всі люди рівні, незалежно від їхньої раси, релігії чи національності.

18.12

Що таке "доброчесність"?

У латинській мові є відповідник українського слова доброчесність – «integritas», яке означає розсудливість, цілісність, завершеність. А в переносному значенні – чистота, правильність, невинність.

В англійській мові зберігся корінь цього слова («integer» – цілий). Англійське «integrity» позначає стан цілісності, об’єднання, а також якість чесної людини, яка має сильні моральні принципи.

Так, доброчесність у Великому тлумачному словнику сучасної української мови пояснюється як властивість за визначенням «доброчесний», висока моральна чистота, чесність. А доброчесним є той, хто живе чесно, дотримується всіх правил моралі.

Правдива історія про доброчесність:

https://www.youtube.com/watch?v=UWuUJ93qSMg

16.12

ГС «Що таке академічна доброчесність»

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Для чого дотримуватися академічної доброчесності? Щоби довіряти професіоналам, до яких звертаємося. Це стосується будь-якої сфери.
Батьки відіграють ключову роль у дотриманні дітьми принципів академічної доброчесності. Якщо вдома толерують порушення доброчесності: наприклад, купують дитині збірники ГДЗ або ж виконують за дітей домашні завдання, то як би школа не старалася – учнів буде важко переконати, що вчитися доброчесно – правильно.
Академічна доброчесність базується на чесності, довірі, мужності, повазі, відповідальності та справедливості. Мужність полягає у вмінні сказати собі “ні”, коли є можливість списати чи піти легшим шляхом. Це стосується не тільки учнів, а й учителів.

Основні принципи академічної доброчесності:

старанність, самостійність у навчанні;
відповідальність за власні вчинки і чесне здобуття оцінок;
толерування думок інших, взаємоповага та підтримка;
гідна та моральна поведінка під час навчального процесу та поза ним.

До порушень академічної доброчесності належать:

плагіат;
списування;
хабарництво;
фальсифікація результатів досліджень;
необ’єктивне оцінювання;
здавання іспитів підставними особами.

Наслідки тривалих та системних порушень академічної доброчесності:

знецінення університетських дипломів у країні, невизнання їх за кордоном;
випускникам університетів важко влаштуватися на хорошу роботу, бо роботодавці не довіряють системі вищої освіти та закладам вищої освіти;
зниження якості медичного обслуговування;
стагнація науки, знецінення наукового потенціалу держави;
гальмування розвитку економіки;
країна втрачає авторитет у світі.

Чому академічна доброчесність важлива:

забезпечує довіру до результатів навчання;
передбачає здобуття власних знань і розвиток власних здібностей;

Коли ви списуєте чи даєте списати комусь – розвиток неможливий.

забезпечує чесний вступ до університету, а потім – гарну роботу;
зараз світ глобалізований: щоби навчатися за кордоном, потрібно дотримуватися принципів академічної доброчесності.

Перегляньте відео за посиланням:

https://youtu.be/zH2iOCEGQ48

13.12

14 грудня - День пам'яті ліквідаторів наслідків трагедії на Чорнобильській АЕС

2024 рік, а ми пам’ятаємо про лихо, яке спіткало нашу та багото європейських країн більше 38 років тому. Нині ми маємо згадати і вшанувати ліквідаторів аварії на ЧАЕС, людей, які ціною свого здоров’я і життя врятували від ядерного лиха не лише нашу країну, а й увесь світ. Адже наслідки аварії могли б бути набагато страшнішими, якби не їх самопожертва та героїзм. Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року.

Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців – пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.

11.12

ТВГ «Дитяча праця і права дитини»

Істинний скарб для людини – вміння працювати.

Езоп

Здавна люди надавали праці величезного значення. Багато стародавніх авторів розглядали працю як – моральний подвиг, як найвищий обов’язок людини. Ідеал трудового життя наших прадідів – працелюбність, бережливість, порядок і чистота у господарстві. І у наш час людина в суспільстві ціниться за працею.

Праця – це джерело радості, задоволення. У трудовому колективі людина вчиться спілкуванню з іншими людьми, отримує можливість відчути силу і підтримку колективу. В праці людина мужніє як фізично так і духовно. Від праці залежить її добробут. Праця має велике особисте значення. Ми знаємо, як щасливі ті люди, які багато чого вміють робити своїми руками, і як нещасні і безпомічні ті, хто нічому не навчився.

Дитинство – найпрекрасніша пора людського життя. І кожен, хто приходить у цей світ повинен бути щасливим. Але щасливими не народжуються, ними стають. Вирішальну роль у щасті людини відіграє сім’я, проте щастя дітей залежить і від того, як піклується про дітей держава. Тож давайте поговорити про дитячу працю і права дітей, тобто про ваші права. Дуже важливо, щоб ви знали свої права, і не тільки знали, але й уміли ними користуватись.

Праця є важливим фактором у виховання кожної людини. У багатьох країнах діти та підлітки допомагають батькам поповнюючи бюджет сім’ї або ж знаходять для себе заробіток деінде для того, щоб мати кишенькові гроші на власні витрати. Дитячий фонд ООН вважає, що праця корисна, якщо вона сприяє фізичному, розумовому і духовному розвитку, не заважає навчанню у школі, відновленню сил і відпочинку.

У статті 43 Конституції України сказано «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».

Оскільки всі учні в класі неповнолітні, то давайте поговоримо, про права на працю неповнолітніх осіб.

Під терміном «дитяча праця», здебільшого розуміють багатогодинну, низькооплачувану роботу, іноді у шкідливих для здоров’я умовах. Займатися цією робою змушує бідність. Невеликий дитячий заробіток дозволяє безробітним батькам забезпечити мінімальні потреби сім’ї. Серед дітей, яких експлуатують, чимало таких, які втекли з сім’ї внаслідок знущань над ними. Як правило, вони не закінчують школу, бродяжать. Непосильна дитяча праця – це загублене дитинство. Часом вона становить серйозну небезпеку для здоров’я, особливо на шкідливих для здоров’я виробництвах. Діти частіше, ніж дорослі, травмуються. Від тяжкої роботи у них може деформуватися хребет, погіршуються здібності до навчання.

Дитяча праця – це не суто українська проблема, у світі 250 мільйонів дітей, які працюють. Міжнародна Організація Праці (МОП) дуже багато уваги приділяє захисту прав дитини в галузі праці.

В Україні також праця неповнолітніх суворо регламентується законодавством. За його дотриманням слідкують правоохоронні органи і громадські організації. Законодавство встановлює обмеження у прийняті на роботу неповнолітніх: дозволяється укладати трудовий договір з особами, які досягли 16-річного віку. За письмовою згодою одного з батьків на роботу можуть прийматися особи з 15 років, а у вільний від навчання час і з 14 років. Міжнародна організація праці забороняє працю дітей, молодших за 12 років.

Законодавство України про працю враховує, що неповнолітні не можуть працювати на рівні з дорослими. Тому для неповнолітніх встановлюються легші умови праці. Оскільки фізичний розвиток неповнолітніх ще не завершився, закон дозволяє їм меншу тривалість робочого часу, яка обчислюється годинами на тиждень: неповнолітні до 16 років працюють 24 години на тиждень, а 16 – 18 – річні – 36 годин.

Права дітей і підлітків в Україні:

https://www.youtube.com/watch?v=PjfMHuZ7bVw

Мультик про права дитини:

https://www.youtube.com/watch?v=BWUxZk-hqq0

09.12

ГС «Живи вільно» до міжнародного дня боротьби з рабством

Рабство може здатися застарілим поняттям, адже в більшості колоній воно було скасоване ще в XIX столітті. Однак вважати, що рабство в сучасному світі повністю викоренене, буде помилкою. Існують сучасні форми рабства, такі як сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, шлюби з примусу, ряд форм дитячої праці, насильницьке вербування дітей для використання у збройних конфліктах, передача вдів у спадок та боргова кабала.

Торгівля людьми — явище глобальне. Воно дуже впливає на країни, що знаходяться в стані політичної та економічної трансформації або постконфліктного стресу, які в основному і є країнами походження для всесвітнього кримінального процесу торгівлі людьми. Людей, що живуть у скрутних умовах, привертає можливість поліпшення свого життя в багатших і розвиненіших країнах, а в той же час у країнах призначення зростає попит на низькооплачуваних робітників в нелегальних трудових секторах економіки, а також в легальних трудових секторах з низькою заробітною платнею.

Перегляньте просвітницьке відео

https://youtu.be/OTMXUpAjd8o

06.12

ГКК: До Дня ЗСУ «Ми будемо боротись, доки стане сил».

6 грудня вся українська спільнота відзначає День Збройних сил України – свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої Батьківщини від підступного і жорстокого ворога, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному духу яких наша Вітчизна зберігає свою незалежність.

Солдати української армії… Шлях їх такий же непростий, як і становлення самостійної держави України. Козаки, українські січові стрільці, Галицька армія, армія української народної республіки, українська повстанська армія, збройні сили України – так в свій час називалося українське військо, яке було призване боронити націю.

https://www.youtube.com/watch?v=yvoPi7p17pE

https://www.youtube.com/watch?v=lGQU7M90TiA

04.12

ТВГ «Милосердя в нашому житті»

Все-із доброго чи злого -

Починається з малого.
Хліб-з маленької зернини,
Дощ-із чистої краплини.
День турботою почнеться,
Проганяй мерщій дрімоту -
І рукам давай роботу.
І роби невтомно,вміло,
Хоч мале та добре діло.
Чим зміряти людяність? Справжня людина, сильна і добра, ніколи не стане кривдити тих, хто їй довірився, хто слабший за неї. Психологи встановили, що більшість злочинців у дитинстві ставали жертвами насильства і жорстокості з боку батьків, а потім і самі виявляли жорстокість — до тварин. У цих людей відсутнє позитивне світосприйняття, адже їхнє дитинство було спотворено злом і ненавистю. От і стає зрозумілим, чим вимірюється гідність людини, її людяність — ставленням до інших: до рослин, тварин, людей. Ми також частина природи, отже, відповідаємо за все, що робимо в ній!

Кожна людина живе лише один раз. І що б не сталося у кожного з вас у житті, завжди пам'ятайте, що ви людина. Ніколи не звинувачуйте когось у тому, що вас погано виховали. Ви самі повинні якомога більше працювати над вдосконаленням своєї особистості. Цей шлях важкий і тернистий, але ви молоді й зможете все подолати. І ось тоді у вашому серці навіки оселяться найсвятіші людські почуття — любов, доброта, прощення. їх не купиш на базарі, в магазині, їх ні в кого не позичиш, але можна навчити себе бути добрими, людяними і милосердними.

Як часто ми зриваємо квітку, не задумуючись над тим, що завдаємо їй болю. Як легко зранити серце одним необережним словом, тим самим не залишивши у цьому серці місця для проростання добра. Будьмо добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішня краса прикрашає людину. Відкриймо навстіж своє серце і душу для друзів, близьких і рідних. Життя таке прекрасне, тож поспішайте творити добро на землі.

02.12

Ми народились, щоб жити і рости,

Щоб будувати життя нове собі.

Життя у кожного єдине

І неповторне, лиш одне.

Здорова молодь – нації надія,

Єднає всіх нас спільна й добра мрія.

В твоїх руках здоров’я і життя,

Тож бережи себе для майбуття.

Бажаю вам цвісти, рости

Й своє здоров’я берегти.

Не знати горя і біди

І посміхатися завжди.

Пам’ятай! Небезпека поряд! Твоє життя залежить від твоїх обдуманих дій!

Червона стрічка – символ всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, яка означає: «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї». Вперше цей день відзначався 1 грудня 1988 року. З того часу відзначається щорічно та головна мета — звернути увагу суспільства на цю проблему.

СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що виникли перед людством наприкінці XX сторіччя. Та головна проблема навіть не в тому, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих. Проблема в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом уперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу. Символом боротьби зі СНІДОМ є червона стрічка. Ця стрічка як символ розуміння СНІДУ була задумана весною 1991 року.

Перегляньте відео:

https://www.youtube.com/watch?v=1eOXssmxmmg

Вірус імунодефіциту був офіційно відкритий 5 червня 1981 року в Центрі контролю захворювань Сполучених Штатів Америки. Синдром набутого імунодефіциту в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії.

Україна за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції займає 2 місце в Європі та 5-е — у світі. Понад 250 000 людей з ВІЛ проживає в Україні. Інфіковані можуть почувати себе здоровими багато місяців і навіть років, так звана стадія безсимптомного носійства вірусу. Це залежить від імунної системи організму.

Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження.

Віл не передається: через повітря, при розмові, кашлі, при користуванні загальним посудом, через рукостискання, через поцілунок, через їжу, через предмети домашнього побуту, при купанні в басейні, душі, через спортивні предмети, через спілкування з домашніми тваринами, через укуси комах, при догляді за хворими.

29.11

ГС «Ми за життя без насильства»

На жаль, сьогодні жорстокість і агресія починають зростати швидкими темпами. В чому ж причина цього? Як ставимося один до одного? Я точно знаю, що хоча б раз у житті, але кожен із нас завдавав образи іншим, навіть не відзначаючи цього.

Насправді слова, з якими ми звертаємося одне до одного, важать дуже багато: добрими, лагідними можна підняти людині настрій, зробити її щасливою, а злими і жорстокими — засмутити, образити, принизити і навіть убити. Про це потрібно пам’ятати під час спілкування і конфлікту, щоб не зіпсувати стосунків назавжди.

Ми живемо у світі де, на превеликий жаль, існує таке негативне явище, як насилля. Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Ми вже звикли сприймати насильство, як щось неминуче. Але коли насильство чиниться поруч з нами, чи у нас в домі, в школі, на вулиці, ми можемо зупинити його.

https://www.youtube.com/watch?v=u_izl6SgVbE&ab_channel=%D0%9B%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%2336%D0%BC.%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BC.%D0%AF.%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%9B%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%2336

27.11

ТВГ «Моя майбутня професія: правила вибору»

У середньому людина витрачає на роботу близько 70% свого особистого часу, однак в цьому випадку не так лякає сам коефіцієнт, як заняття справою, що зовсім не подобається... Саме тому до вибору майбутньої професії потрібно підходити досить серйозно, зваживши всі "за" і "проти". На щастя, сьогодні ринок праці розвивається семимильними кроками: з'являються нові перспективні та цікаві спеціальності, що стануть не лише міцним фундаментом вашої фінансової стабільності, а й приноситимуть задоволення. Але як же обрати ідеальний для себе вид діяльності та не помилитися?

Що потрібно враховувати під час вибору майбутньої професії

Ми підготували невеличкий чек-лист із певними критеріями, які допоможуть швидше зрозуміти, в якій сфері діяльності вдасться розкрити весь ваш внутрішній потенціал.

Проведіть самоаналіз

Мабуть, це один із найскладніших і найважливіших пунктів. Адже, добре розібравшись у собі, вам буде набагато простіше визначитися з майбутньою професією. Для цього достатньо відповісти на низку запитань:

який напрямок діяльності вам подобається?
чим ви захоплюєтеся?
що приносить задоволення?
які у вас слабкі та сильні сторони?
що ближче: розумова чи фізична праця?

Здавалося б, що це найтиповіші запитання, але саме вони допоможуть створити загальне уявлення про те, чим хотілося б займатися. Розглянемо на прикладі. Ви любите малювати, чудово працюєте з різними графічними редакторами, захоплюєтеся фантастикою, а ще ви "гуманітарій" за своєю природою – у такому разі рекомендуємо надавати перевагу креативним і творчим професіям.

Дистанційна чи офісна робота

Комусь комфортно працювати вдома, а хтось воліє повністю занурюватися в робоче середовище, перебуваючи в колі колег-однодумців. І тут кожен має право вибирати найкомфортніший для себе варіант, до того ж сьогодні багато роботодавців надають таку можливість.

Але не варто забувати, що для віддаленої роботи потрібен високий рівень самоорганізації, виконання поставлених завдань у чітко встановлені терміни та постійне перебування на зв'язку з командою.

Які професії будуть актуальними через 5-10 років:

https://www.youtube.com/watch?v=u077x3blOPI&ab_channel=BBCNews%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0

Корисні посилання:

https://mind.ua/openmind/20231209-yak-obrati-majbutnyu-profesiyu-5-onlajn-platform-iz-testami-na-proforientaciyu

Презентація за посиланням:

https://naurok.com.ua/prezentaciya-yak-obrati-profesiyu-mri-proforientaciya-uchni-9---11-klasiv-316484.html

Актуальне відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=uwqNtAaR9_E&ab_channel=%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F

25.11

ГС до дня пам’яті жертв Голодоморів.

«Чорна дошка пам’яті»

Щороку в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

В 1932–1933 роках керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду та відмовилося від благодійної допомоги, що її пропонували країни світу, часто — за сприяння українців-емігрантів. В самому СРСР десятиліттями тривала заборона на пам’ять про жертв Голодомору — жодних публічних розмов, жодного вшанування пам’яті невинно вбитих.

Тільки із відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору. Силу цьому процесу дали люди, які, попри на офіційне замовчування з боку режиму, завжди пам’ятали, що зробили з українською нацією на початку 1930-х. А також завдяки українцям та всім, хто їх підтримував, тим, хто за межами СРСР зберігав пам’ять про Голодомор та передавав її своїм дітям від 1933 року до сьогодні.

Ще у вересні 1933 року всі, хто мав співчуття до українців і засуджував дії радянської влади, вшановував пам’ять жертв Голодомору. Так, 11 вересня 1933 року в Берліні проходив День скорботи за мільйонами померлих від голоду українців та поминальна панахида на заклик-звернення Адміністратора і Апостольського візитатора для українських емігрантів у Німеччині отця Петра Вергуна.

В Україні ж церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору стали можливими лише з розпадом Радянського Союзу та відновленням державної незалежності України. З кінця 1980-х рр. завдяки діяльності активної громадськості вже у вересні 1990 року в багатьох регіонах України пройшли скорботні заходи та панахиди за вбитими в 1932–1933 роках українцями. 1990-ті роки в Україні ознаменувалися розгортанням дослідницької, пошукової, наукової, освітньої, культурної роботи, спрямованої на відновлення пам’яті про мільйони жертв Голодомору. З проголошенням незалежності у 1991 році до справи з вшанування пам`яті жертв злочину та відновлення історичної правди підключилася і держава. Щоправда, давалася взнаки присутність на багатьох ключових посадах людей, які ще вчора були адептами комунізму. Відтак, фінансової підтримки з державного бюджету жодна справа з теми Голодомору так і не отримала. Однак безперешкодно були реалізовані проекти за рахунок спонсорів, благодійників та народу.

В 1993 році Президент Леонід Кравчук підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам`ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який довгий час, до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України Леоніда Кучми було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада.

22.11

ГКК «Корисні звички у харчуванні»

Дедалі більше українців намагаються споживати здорову їжу. Вони ретельно вивчають інформацію про склад продуктів і готують удома смачні страви з натуральних складників, обмежуючи додавання некорисних інгредієнтів, зокрема солі, цукру й надмірної кількості жиру.

Вибір продуктів, приготування та споживання їжі багато українських родин використовує і як спосіб виховання в дітей корисних звичок харчування. Адже харчування сучасної людини визначає стан її здоров’я протягом усього життя, безпосередньо впливає на його тривалість, значно зменшує ризик серцево-судинних захворювань, діабету й раку, тобто найбільш небезпечних захворювань для українців.

Правильне харчування та здорові харчові звички мають бути обов’язковим компонентом сімейного життя кожної людини.

7 правил здорової харчової поведінки, які мають стати способом життя:

· Зосереджуйтеся на споживанні їжі. Якщо ви працюєте за комп’ютером, дивитеся телевізор, читаєте або займаєтесь іншими справами, це часто призводить до надмірного споживання харчів, зокрема нездорових. Тимчасово припиніть робити інші справи й приділіть усю увагу їжі.

· Намагайтеся вживати їжу тільки за обіднім столом, уникайте споживання продуктів у ліжку, транспорті, перед комп’ютером тощо.

· Швидкість уживання їжі істотно впливає на кількість спожитого, повноцінність насичення й відчуття голоду. Треба їсти повільно, витрачаючи по 20—30 хвилин на основне споживання їжі та 10—20 хвилин на перекуси.

· Зробіть спільне споживання страв правилом вашої сім’ї. Це найкраща можливість виховувати здорові харчові звички в дітей, онуків та всіх інших членів родини. Крім того, кожен сніданок, обід і вечеря в сімейному колі — важливий крок до добробуту й зміцнення зв’язків між членами родини.

· Не тримайте вдома некорисні продукти, це значно зменшить вірогідність їх споживання.

· Уникайте вживання страв і снеків, якщо не відчуваєте голоду. Не плутайте емоції з голодом. Випийте спочатку склянку води, почекайте 10—15 хвилин, і ви зрозумієте, чи справді хочете їсти.

· Коли є нестерпне бажання щось з’їсти, почніть з маленького шматочка. Якщо це шоколад — відкусіть один квадратик і посмакуйте його. Спробуйте зупинитися й уникнути споживання великої кількості об’єкта вашого бажання.

20.11

ТВГ до Дня Гідності і свободи «Україна – країна нескорених»

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

Тематична презентація за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1LvUs4EcfZoUTa7lXOMm0r9Nybwtp05Kb/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

Інформативне тематичне відео за посиланням:

https://youtu.be/qyJTRJcVuKY

18.11

ГС «Ні! Шкідливим звичкам»

До шкідливих можна віднести звички: смоктати пальці, гризти нігті, сутулитися, човгати ногами, надмірно жестикулювати, щохвилини спльовувати, вживати слова-паразити, голосно говорити тощо. Причина такої поведінки полягає в недостатньому вихованні, зокрема у відсутності культурних навичок. Звичка – друга натура. Саме так можна пояснити позицію тих, хто палить, вживає алкоголь, наркотики, адже вони не можуть позбутися свого потягу до безглуздого заняття. Звичка налити, наприклад, настільки міцно ввійшла в побут, що зовнішньо вона набуває форми необхідної життєвої потреби. Неодноразово можна спостерігати, з якою поквапливістю запалюють цигарки люди, виходячи з-за робочого місця чи студенти із заняття.

Паління є найпоширенішою шкідливою для організму людини звичкою. Мільйони людей на планеті палять цигарки, хоча знають, що паління спричиняє багато захворювань, скорочує життя, призводить до передчасної смерті. Паління вражає не лиш курців. Учені стверджують, що кожна людина страждає від пасивного паління.

Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім — у трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок, вони потовщуються, грубішають. Це призводить до зміни тембру голосу (грубий голос курця), що особливо помітно в молодих жінок. Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт і трахеїт). Тому курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, захворювання у них мають тяжкий перебіг

Навряд чи якесь свято, сімейні урочистості або день народження обходиться без чарки спиртних напоїв. Вживання вина, пива чи горілки міцно увійшло в побут і традиції нашого народу. Так що ж таке алкоголь? Харчовий продукт наркотик чи отрута? І перше і друге і третє. Алкоголізм - часте вживання спиртних напоїв. Причини, які спричиняють розповсюдженню алкоголізму безліч.Алкоголь краде здоров’я, губить розумові здібності, знищує сім’ю, вбиває душі людей, калічить нащадків, вкорочує молодість, спотворює красу. Серед алкоголіків 5% почали пити до 10 років, 64% - до 15 років. Алкоголь за своїми хімічними властивостями – сильнодіюча отрута. Доведено, що 1,2 л відразу випитої горілки викликає смерть. Алкоголь має дуже великі молекули, які легко розчиняються у жирах, змішуються з водою і швидко проходять через оболонку клітин. Мозок багатий на жири, тому алкоголь проникає туди дуже швидко (1-2 хв.), виводиться з мозку дуже повільно – 1 г протягом 7-8 годин. У крові алкоголь зберігається 4 дні. Якщо в крові знаходиться 150 г алкоголю – порушується поведінка, 200 г алкоголю – втрата контролю над м’язами; 300 г – непритомність; 1л – гаряче дихання, смерть. Хто вживає 80 г алкоголю щодня – ризик захворіти на рак шлунку збільшується в 30 разів.

У науковому трактуванні наркоманія — це хворобливий психічний стан, який зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними речовинами і характеризуються психічною або фізичною Багато молоді не тільки палить, п’є але й знає смак наркотиків. залежність від них. Сам термін «наркоманія» походить від грецького слова «нарко» - затьмарення, заціплення, і «манія» - безумство. Небезпека наркоманії очевидна. Статистика свідчить, що в Україні щорічно помирає до 1000 наркоманів. Найчастіше від передозування. Ділки, які виготовляють значну кількість наркотика, випробовують його міцність на наркоманах, котрі опинилися, так би мовити, на мілині. Їм вводять дозу і вони, за своїми відчуттями, визначають, наскільки наркотик сильний, але нерідко виходить, що концентрація виявилася надто високою і "піддослідні " помирають.

15.11

ГС «Вибухонебезпечні предмети»

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

Вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

Боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: бойові частки ракет; авіаційні бомби; артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); ручні гранати; стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

Піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); вибухові пакети; петарди; ракети (освітлювальні, сигнальні); гранати; димові шашки.

Саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки;

міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечних експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

наближатися до предмета;

пересувати його або брати до рук;

розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

приносити предмет додому, у двір, до школи.

Необхідно негайно повідомити поліцію, службу з надзвичайних ситуацій або дорослих про знахідку!

13.11

ГКК «Ні насиллю!»

Насильство – це будь-які навмисні дії однієї людини стосовно іншої, якщо ці дії порушують права і свободи людини та наносять їй тілесну, моральну чи психічну шкоду.

Учасники ситуації насилля.

Агресор – це людина, яка здійснює насильство. Жертва – це людина, яка зазнає насильства.

Що робити, якщо ти став жертвою шкільного насилля чи знаєш, що когось ображають?

1. Розкажи про це дорослим – батькам, класному керівнику, директору школи, психологу

.2. Уникайте місць, в яких можна стати жертвою шкільного насилля.

3. Ходи разом з друзями.

4. Нападнику важливо, щоб ти звернув на нього увагу, боявся його, то намагайся не помічати його ігноруй виклики у твою адресу.

Райдуга – це семикольорова дугоподібна смуга на небі, яка з’являється внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах дощу. У давніх літописах райдугу називали «райською дугою». Поява райдуги вважалась добрим знаком. Райдуга – це символ миру та злагоди.

Згідно розповсюдженому тлумаченню, червоний колір – бажання, оранжевий – радість, жовтий – щедрість, зелений – надію, блакитний – щастя, синій – спокій, фіолетовий – велич. Нехай у нашому житті веселка засяє всіма барвами й принесе кожному з нас успіх.

Дітям про насилля:

https://www.youtube.com/watch?v=eDXAcaZ06v0

11.11

ГС «Толерантність Світу – гарантія Миру»

Толерантність — повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості,, самоідентифікації людей у нашому світі. Це основа мирного співіснування в умовах різноманіття, де кожна людина має право на вільний вибір та самовираження.

Толерантна людина не поступається своїми принципами, не потурає шкідливим звичкам чи поведінці, не відмовляється від власної віри.

Вона безконфліктно визнає право інших людей на відмінність, на дотримання своїх переконань, поважає їх вибір.

Толерантна людина не нав’язує свої погляди іншим, а відкрита до діалогу та пошуку спільних знаменників.

Сприяння утвердженню прав людини та демократії. Толерантність – це основа мирного співіснування в умовах різноманіття, де кожна людина має право на вільний вибір та самовираження.

Чому толерантність стає все більш важливою у сучасному суспільстві

· необхідність вчитися взаємодіяти з людьми різних культур, релігій та етносів,

· розділяти традиції та звичаї іноземців,

· розвивати комунікацію з людьми з різних куточків світу, роблячи їх більш свідомими про різноманіття культур.

Як стати більш толерантним

Для цього необхідно щоденно розвивати свої навики, а саме:

§ вчитися: читайте книги про різні культури, дивіться фільми, подорожуйте.

§ спілкуватися: знайомтеся з людьми з інших культур, ставте питання, слухайте їхні історії.

§ визнавати свої упередження, адже кожен з нас має свої стереотипи, важливо їх усвідомлювати та працювати над їх подоланням.

§ бути відкритим до нового, тому не бійтесь виходити з зони комфорту та знайомитися з новими ідеями та поглядами.

Важливо пам'ятати

толерантність – це не вроджена властивість, а навичка, яку можна розвивати та важлива умова для нашого існування в злагоді та мирі.

01.11

ГКК до Дня народження ЄС

1 листопада день свого заснування відзначає Європейський союз – економічний та політичний союз, що об’єднує 27 незалежних держав-членів, розташованих у Європі.

ЄС бере свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейської економічної спільноти (ЄЕС), які сформувалися з шести країн у 1957 році.

У наступні роки територія ЄС зростала за рахунок включення нових держав-членів. Водночас збільшувалася сфера впливу шляхом розширення політичних повноважень.

У сучасному вигляді існує на основі Маастрихтського договору, підписаному 7 лютого 1992 року, який набрав чинності з 1 листопада 1993 року.

З юридичної точки зору в ЄС немає столиці, але де-факто такою є місто Брюссель, де базуються більшість інституцій Євросоюзу.

ЄС і Україна

Європейська комісія або Представництво Євросоюзу в Україні з’явилось у Києві невдовзі після проголошення Незалежності – у 1993 році.

7 лютого 2019 року до Конституції України були внесені зміни й закріплено стратегічний курс до набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО. Тоді свої голоси за це віддали 334 депутатів парламенту України.

23 червня 2022 року Лідери Європейського союзу на саміті в Брюсселі затвердили рішення надати Україні та Молдові статус кандидата на вступ.

Україна подала заявку за кілька днів після вторгнення Росії на територію у лютому 2022 року, і процес йшов із рекордною швидкістю.

Вступ до ЄС може тривати певний час, однак, статус кандидата – це перший офіційний крок до членства в ЄС. Цей крок, безперечно, став важливим моментом для України, адже майбутнє України – в ЄС!

Цікаві факти про ЄС:

https://www.youtube.com/watch?v=I-udARZd8Qk

Інструктаж з БЖД на канікули
Осінні канікули – це пора, на яку очікує кожен школяр, адже це перша можливість відпочити у навчальному році, їх слід провести цікаво й корисно, не просиджуючи усі канікули перед телевізором чи комп’ютером.
Дорогі учні, нагадую вам про необхідність дотримання правил техніки безпеки та поведінки аби уникнути травмування!
https://www.youtube.com/watch?v=kHiXhGis7ag
https://www.youtube.com/watch?v=IWoyQ4jiOtI
ОБЕРЕЖНА ПОВЕДІНКА ПІД ЧАС КАНІКУЛ – ЗАПОРУКА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я!

30.10

ТВГ "Любов починається з любові.... Як проявляти турботу та милосердя."

Прості вчинки милосердя, про які ми часто забуваємо:

1. Посмішка!

Ми можемо цього не помічати, але коли ми усміхаємося, то покращуємо настрій оточуючих, хоч би де ми знаходилися — на роботі, вдома чи в школі.

2. Вислуховуйте інших з любов’ю, а не з осудом.

Що є більш людяним, ніж уміння слухати? Кожна розказана нами історія зближує нас з іншими. І це не просто слова — це частина нашого життя, яку ми ділимо з кимось, коли слухаємо. Розділяти та вислуховувати — це акти любові, що роблять наші стосунки тіснішими.

3. Завжди будьте вдячними (навіть якщо ви не «зобов’язані»).

Ніколи не звикайте до думки, що ви щось отримуєте, бо вам це потрібно або ви якимось чином це «заслужили». Все, що ми отримуємо, —дар; ніхто нічого нам не «винен» (навіть якщо ми за це платимо). Завжди дякуйте! Будете вдячними — будете щасливішими!

4. Не забувайте говорити іншим, як сильно ви їх любите.

Ви знаєте, що любите свою сім’ю, та чи знають вони про це? Проявляти ласку, обіймати й казати, що ви відчуваєте, — ніколи не буде зайвим.

5. Допомагайте, коли це необхідно, аби інші могли відпочити.

Це «працює» у сім’ях: коли хтось потребує відпочинку, вам слід узяти на себе ініціативу й допомогти з обов’язками, особливо якщо ви це помітили, перш ніж вас попросили. Ніщо не може бути кращим або милішим, аніж коли хтось робить перший крок, щоб допомогти у дрібних житейських справах. Коли ми допомагаємо одне одному виконувати наші щоденні обов’язки, життя стає кращим і легшим!

6. Помічайте деталі.

Коли ваші думки про друга або члена сім’ї глибокі, а не швидкоплинні або машинальні, ваша любов стає більш активною і щедрою. Наприклад, пам’ятаючи, що ваша подруга любить конкретний сорт квітів і даруючи саме їх, ви проявляєте свою любов і турботу в більш ніж лише загальному розумінні. Набагато краще відкрити свій розум та завжди думати про інших — це також наповнює наші серця.

7. Радійте успіхам інших.

Прості фрази і компліменти, як «Мої вітання!», «Я така рада за тебе!» або «Цей колір тобі дуже личить!», - можуть поліпшити чийсь день, а також допомогти нам поглянути на інших та на самих себе не як на «об’єкти».

28.10

ГС «Визволення України від нацистських загарбників»

28 жовтня 1944 року останній німецький солдат під натиском Радянської армії залишив найзахідніший регіон України — Закарпаття. Українську землю визволяли воїни, які представляли практично всі республіки колишньої радянської імперії. Вже понад 30 років на політичній мапі світу немає тієї імперії, а республіки стали незалежними державами. Але українці й сьогодні, на 78-му році після звільнення, з вдячністю згадують їхніх синів і доньок.

Пам’ятний день встановлений указом Президента України у 2009 році. Водночас історики Українського інституту національної пам’яті зазначають, що 28 жовтня радянські війська вийшли на околиці міста Чоп, де боротьба розтягнулася аж до 25 листопада, і лише тоді нацистських окупантів вдалося вигнати з України остаточно.

Наше покоління знову стало на захист незалежності та територіальної цілісності України. Історія доводить, що кожен, хто посягне на українську землю, буде знищений.

Справжніми героями є ті, хто до останнього боронив свій дім і не боявся дати відсіч ворогу й у Другу світову війну, й у сьогоднішній російсько-українській війні. Ми пам’ятаємо кожного. Слава героям України!

Більше інформації за посиланням:

https://visitukraine.today/uk/blog/2813/the-day-of-liberation-of-ukraine-from-nazi-invaders-feats-of-the-past-and-challenges-of-the-present

25.10

ГКК Правила поведінки у випадку повітряної тривоги

Якщо у разі звучання сирен (сигнал оголошення повітряної тривоги) ви перебували на вулиці, то необхідно:

одразу прямувати до найближчого укриття;
якщо поряд немає укриття, то постарайтесь знайти заглиблення на місцевості і сховатись там.

Вдома при повітряній тривозі потрібно:

Закрити вікна, вимкнути всі прилади та світло
Швидко одягнутися, взяти з собою тривожну валізку з необхідними речами
Прямувати до найближчого укриття, стежити за повідомленнями місцевої влади
Якщо поруч немає укриття, дотримуйтесь правила «двох стін»

Якщо школярі почули сигнал повітряної тривоги, то необхідно:

Чітко виконувати вказівки вчителів, швидко та без паніки пройти в укриття
Після сигналу «Відбій повітряної тривоги» разом зі вчителем вийти з укриття та повернутися до класу

При повітряній тривозі ні в якому випадку не можна користуватись ліфтами, спускатися тільки сходами.

23.10

ТВГ до Дня ООН

24 жовтня щороку у всьому світі відзначається День Організації Об'єднаних Націй (ООН). Це особливий день, що нагадує про важливість співпраці між країнами, про розуміння та терпимість між націями, а також про те, як важливо працювати разом для досягнення спільної мети – миру, співпраці та гідності.

Організація Об'єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 року, коли після ратифікації Статуту п'ятьма постійними членами Ради Безпеки – Францією, Республікою Китай, СРСР, Великою Британією і Сполученими Штатами й більшістю – 46 іншими сторонами, був підписаний договір-статут ООН.
Організація ця зародилася після Другої світової війни з метою запобігання подібним катастрофам у майбутньому. З тих пір ООН стала міжнародною платформою для вирішення глобальних проблем, таких як бідність, нерівність, голод, конфлікти та зміни клімату. Її мета – покращити якість життя людей у всьому світі та зробити нашу планету кращим місцем для життя.
У Організації Об'єднаних Націй беруть участь практично всі країни світу, зокрема Україна серед перших держав підписала статут ООН і ввійшла до групи засновників організації (з 1945 по1991 рока вона брала участь у роботі ООН як УРСР, а з моменту проголошення незалежності — як Україна).

Як відомо, ООН — універсальна міжнародна організація. Фундаментальними принципами організації є суверенна рівність держав, невтручання у їхні внутрішні справи, розв’язування суперечностей мирним шляхом, дотримання державами міжнародних зобов’язань, колективна участь членів організації в операціях ООН.
ООН складається з різних органів та агентств, які працюють у різних сферах, зокрема Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Міжнародний Суд, ЮНІСЕФ, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я та інші агентства ООН, що працюють над вирішенням найважливіших глобальних проблем.

Цілі сталого розвитку в Україні

У вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку після 2015 року, на якому було затверджено нові орієнтири розвитку. Підсумковим документом Саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань. Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Для встановлення стратегiчних рамок нацiонального розвитку України на перiод до 2030 року на засадах принципу «Нiкого не залишити осторонь» було започатковано інклюзивний процес адаптації Цілей сталого розвитку.

Додаткова інформація за посиланням:

https://nubip.edu.ua/node/135858

21.10

ГС «Мелодійна, багата, розмаїта»

Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. Вже з 1997-го року щорічно в Україні святкують День української писемності та мови.

Коли й навіщо з'явився День української писемності та мови

Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна.

Мети свята у документі не прописано. Але щороку в Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

Більше цікавої інформації за посиланням:

https://suspilne.media/culture/603191-den-ukrainskoi-pisemnosti-ta-movi-istoria-svata-ta-samoi-pisemnosti-v-ukraini/

Презентація за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1fuDNMtplUjK5yRYJV-Va6u8v71bQIzfw/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

18.10

"Скажи "НІ!" сучасному рабству"

Міжнародна організація з міграції провела національне дослідження уразливості українців до ситуацій торгівлі людьми в умовах війни в Україні.

Кожен четвертий українець готовий прийняти ризиковану пропозицію роботи за кордоном або в іншому населеному пункті. 27% респондентів погодились би прийняти хоча б одну ризиковану пропозицію щодо роботи за кордоном, зокрема:

· 17% готові працювати без офіційного працевлаштування;

· 13% за кордоном та 9% в Україні готові працювати у замкнених приміщеннях без змоги вільно залишити робоче місце;

· 2% за кордоном та 2% в Україні готові вiддати роботодавцю мобiльний телефон чи iншi особистi речi на перiод працевлаштування;

· 1% за кордном та 3% в Україні готові вiддати роботодавцю свiй паспорт на перiод працевлаштування.

Здається досить дивним, що сьогодні, в ХХІ столітті, ми змушені говорити про торгівлю людьми не в історичному контексті, а в реальному часі. На превеликий жаль, і зараз, мільйони людей у світі перебувають у рабстві. Звичайно, «нові раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, як то було у прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що у всіх країнах рабство заборонено. Тим не менш, люди перетворюються на «товар», який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

Світова спільнота намагається боротися з цим явищем, але не зважаючи на увагу міжнародних організацій до зазначеної проблеми, торгівля людьми останніми роками набула надзвичайного поширення.

Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього явища і точну кількість жертв, оскільки торгівля людьми є злочином, який досить складно відслідкувати тому, що злочинці використовують безліч форм і методів; крім того, більшість постраждалих не звертається по допомогу через страх покарання, осуд або просто не мають можливості це зробити. Тому до офіційних зведень потрапляє лише один з сотень таких випадків.

Як зрозуміти, що ви чи ваші знайомі потрапили у ситуацію, пов'язану з торгівлею людьми? Якщо:

· у вас забрали паспорт або інші документи;

· вас позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;

· вам погрожували, били або ґвалтували, знущалися або чинили психологічний тиск;

· вас примушували виконувати роботу, якою не хотіли займатися, застосовуючи фізичне чи психологічне насильство;

· вас примушували відпрацьовувати вигадані борги;

· у вас була відсутня можливість за власним бажанням кинути роботу;

· вас примушували працювати понаднормово;

· ви проти волі використовували у збройному конфлікті.

За оцінкою Міжнародної організації з міграції, приблизно 300 тисяч громадян України постраждали від торгівлі людьми з 1991 року. А з грудня 2000 року по червень 2022 року МОМ виявила понад 19 тисяч постраждалих осіб, більшість з яких стали жертвами трудової експлуатації.

Загалом, за оцінками ОБСЄ, у всьому світі жертвами торгівлі людьми стають 25-27 мільйонів осіб, при цьому лише 10 тисяч випадків потрапляють у поле зору правоохоронних органів і менше 1% жертв можуть бути ідентифіковані. Це свідчить про те, що злочинці, які займаються торгівлею людьми, переважно залишаються безкарними, сказала генеральна секретарка Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Гельґа Марія Шмід. Тим часом щорічний прибуток від торгівлі людьми, за її словами, за останні 15 років зріс уп'ятеро до 150 мільярдів доларів.

16.10

ТВГ «Щоб не трапилось біди – сірники до рук ти не бери!»

Якщо у школі або будинку почалася пожежа, найголовніше – не панікувати! Необхідно негайно повідомити про це пожежну частину: телефонуй за номером 101 – чітко і ясно назви адресу і місце виникнення пожежі.

Якщо є можливість, то спробуй погасити вогонь засобами, що є під рукою:

• невеликі джерела пожежі можна гасити мокрою ганчіркою (ударами зверху) або мокрим віником (розмазуючи воду по палаючій поверхні);
• якщо вогонь розростається, необхідно відкрутити усі крани з водою на повну потужність. Нехай вода переливається у ванну: зачерпувати воду відром з ванни швидше, ніж чекати, поки відро наповниться з крану;
• якщо у кімнаті є вазони з квітами, то землю з них можна використати для гасіння вогню;
• не витягай з вогню предмети, що горять – це сприяє поширенню пожежі. Гаси вогонь (водою або піском) із країв до центру;
• при гасінні пожежі намагайся не відчиняти вікна і двері, бо доступ повітря підсилить вогонь.

Найбільш незахищеними від вогню є діти, причому не тільки малюки, а й досить підросли хлопці, які вже давно вчаться в школі. Щороку у всьому світі багато людей гине від вогню, і серед них виявляється чимало дітей. Дуже часто причинами пожежі стають гри дітей і підлітків з вогнем, але не рідше біда трапляється через незнання елементарних правил пожежної безпеки. Для школярів молодших класів вчителі готують програми, спрямовані на навчання малюків цим правилам. Але дітей постарше цього вже не вчать, по крайней мере, не в усіх школах. А адже пожежна безпека в школі повинна бути на найвищому рівні, а правила пожежної безпеки для школярів повинні бути завжди на слуху. Тому дітей, як на заняттях, так і вдома необхідно системно навчати того, як користуватися вогненебезпечними предметами, і що робити під час пожежі, щоб уникнути великих неприємностей.

З яких причин виникакють пожежі:

Перш ніж говорити про те, якими правилами пожежної безпеки в школі повинні вчити дітей, розповімо про найбільш частих причини виникнення пожеж. Як ви розумієте, виникають вони не тільки тому, що діти грають з сірниками. Причин загорянь безліч, а до основних з них відносяться:

• Порушення правил експлуатації електричних приладів.
• Використання електроприладів і розеток навіть з незначною поломкою.
• Використання декількох потужних електроприладів одночасно.
• Необережне поводження з вогнем (розведення багать, використання для їх розпалювання горючих речовин і т.д.).
• Забуті ввімкнені електроприлади.
• Неакуратне поводження з вогненебезпечними іграшками (петарди, хлопавки та ін.).
• Використання аерозолів і інших балонів під тиском поблизу вогню (аерозоль від комарів біля багаття).
• Чи не загашені недопалок.

І це далеко не всі причини, за якими виникають пожежі, що забирають людські життя.

Згідно зі статистикою, більше 90% пожеж виникає з вини людини, а тому всі ми – не тільки учні, повинні вивчати і запам`ятовувати правила пожежної безпеки. Школярі зобов`язані їх повторювати з року в рік, а вчителям це необхідно контролювати.

Правила пожежної безпеки:

https://www.youtube.com/watch?v=wp8bu0BXi54

14.10

ГС «Факти про кібербулінг»

Що таке кібербулінг?

Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:

· поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;

· надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;

· видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

Усі друзі жартують між собою, але іноді важко сказати, чи хтось просто розважається, чи намагається нашкодити вам, особливо в Інтернеті. Іноді вони насміхаються, але говорять, що це «просто жарти» і пропонують «не сприймати це так серйозно».

Але якщо ви відчуваєте образу або думаєте, що інші насміхаються з вас, а не веселяться разом з вами, то жарт зайшов занадто далеко. Якщо це продовжується навіть після того, як ви попросили людину зупинитися, і ви досі відчуваєте себе засмученим/ою, то це може бути булінгом.

А коли знущання відбуваються в Інтернеті, це може призвести до небажаної уваги з боку широкого кола людей, включаючи незнайомих людей. Де б це не сталося, якщо вам це неприємно, ви не маєте цього терпіти.

Як би ця ситуація не називалася: якщо вам погано, і це не припиняється, тоді варто звернутися за допомогою. Для того, щоб зупинити кібербулінг, потрібно не лише закликати кривдників більше так не робити. Необхідно також усвідомити, що будь-яка особа заслуговує на повагу: як в Інтернеті, так і в реальному житті.

До яких наслідків призводить кібербулінг?

Коли булінг трапляється в Інтернет, може здаватися, що на вас нападають усюди, навіть у власному домі. Може здаватися, що виходу немає. Наслідки можуть тривати довгий час і впливати на людину різними способами:

Ментально – відчуття смутку, пригніченості, навіть злості, відчуття себе в безглуздому становищі

Емоційно – відчуття сорому, втрата цікавості до речей, які ти любиш

Фізично – відчуття втоми (втрата сну) або таких симптомі, як біль у животі та головний біль.

Відчуття того, що з тебе насміхаються або тебе переслідують, може заважати людям говорити або намагатися боротися з проблемою. У крайніх випадках кібербулінг може призвести навіть до скоєння самогубства.

Кібербулінг може впливати на нас багатьма способами. Але це можна подолати, і люди можуть повернути впевненість у собі та здоров’я.

Більше важливої та корисної інформації за посиланням:

https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling

Презентація за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1u_T2tnBXEy5dDz4jynBgwL3w4WHdD9SW/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

11.10

ГКК «Збережи життя під час воєнного стану»

Порядок дій населення при отриманні сигналу«Увага всім! Повітряна тривога».

Перебуваючи вдома:

— ввімкнути телевізор чи радіоприймач aбo уточнити інформацію за допомогою доступних Інтернет-ресурсів i ознайомитися з інформацією про характер тривоги;

— за можливості попередити сусідів i одиноких людей, що мешкають поруч;

— швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків;

— закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо);

— взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів i води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття;

— у разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком;

— якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор – за несучі стіни, або у ванну кімнату (але закрийте рушником дзеркало).

АПТЕЧКА: ЩО ВАЖЛИВО ВЗЯТИ З СОБОЮ У СХОВИЩЕ

В умовах воєнного стану – важливо мати перевірене зручне сховище, де треба перебувати в оголошений період. Окрім теплих речей та продуктів необхідно взяти з собою аптечку для побутових потреб. Складіть її в спеціальну сумку або косметичку.

А саме пластирі різних розмірів; активоване вугілля від інтоксикації; препарат для зниження жару; препарат для знеболення; протиалергічний препарат; ліки від діареї; ліки від шлункової інфекції; краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей; ліки, що ви приймаєте (дозування щонайменше на тиждень) з описом способу застосування та дози; запас масок; термометр.

Якщо ви маєте хронічні захворювання та приймаєте систематичне лікування, не забувайте взяти ліки з собою.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЯВИЛИ ПІДОЗРІЛИЙ ПРЕДМЕТ?

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

— негайно припинити роботи у місці (районі) його виявлення;

— проінформувати про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;

— не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;

— знаходячись поблизу нього, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку (у тому числі мобільним телефоном);

— по можливості позначити або огородити місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);

— забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним на безпечній відстані, як зазначено нижче:

— повідомити про знахідку у будь-який місцевий орган виконавчої влади або чергову службу правоохоронних органів за номером 102, надавши необхідну інформацію (місце розташування підозрілого предмету, дату і час його виявлення);

— у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого Ви стали, максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;

— обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, знаходячись на безпечній відстані від місця знахідки

09.10

10 жовтня – День ментального здоров’я

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. Основна мета цього святкування – скоротити поширеність захворювань, пов’язаних з психічними розладами: депресивні стани, фобії, розлади особистості, алкогольна та наркотична залежності, шизофренія, недоумкуватість, порушення свідомості тощо.

Окрім того, Всесвітній день ментального здоров’я спрямований на підтримку людей, які не страждають на серйозні відхилення з боку психіки, проте переживають скрутні часи та потребують сили волі й характеру, які б допомогли їм впоратися з будь-якими життєвими труднощами.

День психічного здоров’я вперше з’явився в 1992 році і став щорічним заходом за підтримки ВООЗ та Всесвітньої Федерації психічного здоров’я.

Спочатку у цього дня не було конкретної тематики. Він був спрямований на масове просвітництво людей з актуальних питань, пов’язаних із психологічним станом людини. Перші 3 роки єдиним заходом в цей день була телепередача, що тривала 2 години та транслювалася в усьому світі з телефонними дзвінками в прямому ефірі.

У 1994 році від Генерального секретаря ВООЗ надійшла пропозиція розробляти щорічну тему дня, яка буде детально розбиратися та обговорюватися в цей день. Таким чином за минулі роки було висвітлено безліч тем, що стосуються психічного здоров’я жінок, дітей, боротьби з самогубствами, важких залежностей, жорстокості і насильства тощо. Захід отримав велику підтримку з боку багатьох країн та за кілька років переріс в подію світового масштабу, яким зацікавились більшість держав та громадські організації, що спеціалізуються на аспектах психіатричної допомоги.

За даними ВООЗ, в світі депресією страждають понад 264 млн. людей, біполярним розладом – 45 млн., деменцією – 50 млн., і це тільки офіційно зареєстровані випадки. Депресія стала однією з найпоширеніших у світі причин втрати працездатності.

Більше важливої та цікавої інформації за посиланням:

https://tnpu.edu.ua/news/9068/

Поради щодо збереження ментального здоров’я:

https://borzna.crl.org.ua/7-prostih-sposobiv-zberegti-mentalne-zdorov%E2%80%99ya-09-05-45-04-07-2023/

07.10

Брати наші менші

(до Міжнародного дня тварин)

4 жовтня Організація Об’єднаних націй визначила як Міжнародний день захисту тварин (World Animal Day), спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх доброту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення.

В Україні цей день відзначають з 2000 року. А в 2006 році в нашій країні був прийнятий «Закон про захист тварин від жорстокого поводження», який захищає право всіх тварин на життя. У цей день проводяться інформаційні заходи та акції, які привертають увагу до проблеми вимирання тварин від дій людини.

Під час війни цей день особливо важливий, адже наші менші брати теж потерпають від бойових дій. Тварини в українських зоопарках і в дикій природі дуже страждають від бойових дій. Їхні природні місця проживання забруднюються боєприпасами і хімічною зброєю, заповідні зони під окупацією не обслуговуються належним чином, а зоопарки знаходяться під обстрілами.

День тварин – це привід нагадати людям про їхню відповідальність, підвищити свідомість суспільства щодо необхідності захисту тварин.

Давайте не забувати про те, що ми одна велика сім’я на маленькій планеті і, роблячи добру справу, допомагаючи нашим братам меншим, ми допомагаємо собі.

04.10

ГКК до дня працівників освіти

День працівників освіти (офіційна назва), або ж День вчителя в Україні щорічно відзначають в першу неділю жовтня — цьогоріч свято припадає на 6 жовтня. В Україні свято започаткували указом Президента у 1994 році.

Міжнародний День вчителя святкують щоріч, 5 жовтня. Це свято проголосила організація ЮНЕСКО у 1994 році, з метою висвітлення важливої ролі педагогів у розвитку суспільства.

Сама ідея святкування з’явилася у багатьох країнах ще у XIX столітті — зазвичай урочистості проводили на честь місцевих працівників освіти або ж визначних подій у науковій і педагогічній галузях.

Святкування Дня вчителя в Україні є важливою подією в житті освітньої спільноти країни. Це свято нагадує про значущість і величезну роль, яку відіграють учителі в житті кожної дитини, а також є можливістю вдячності за труд, відданість та самопожертву всіх працівників освіти.

02.10

ТВГ «Воїни. Історія українського війська»

День украї́нського коза́цтва — державне свято України, впроваджене на вшанування традицій, звитяг, історичного значення козацтва в утвердженні української державності та його внеску в сучасний процес державотворення. Святкування Дня українського козацтва започатковано від 1999. Збігається зі святом Покрова Пресвятої Богородиці (козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога; звідси інша назва свята — «Козацька Покрова»).

Історична довідка

Українське козацтво (як самоорганізація «вільних», не обмежених державними правовими нормами спільнот) формувалося на південних українських землях від 15 ст. Головною місією козаків був захист земель від нападу кримських татар, охорона торгових шляхів і захист кордонів держави. Козак в українській культурі — звитяжний воїн, котрий служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього українського народу. На добу козаччини припадає боротьба за створення державності. Військовим та адміністративним центром козацтва на південних українських землях від середини 16 ст. до 1775 була Запорозька Січ.

З появою козацтва Покрова стало одним із найголовніших свят запорозьких козаків (Пресвяту Богородицю вважали своєю покровителькою). Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному курені, а зображення Богоматері було на хоругвах, під якими козаки виступили у походи. Значного поширення набули «Козацькі Покрови» — ікони, на яких зображено українських церковних ієрархів, гетьманів, старшину та козаків під омофором Богородиці. На свято Покрови збиралася козацька рада, де розглядали найважливіші питання, обирали очільника тощо. Від 1650-х років і до зруйнування Запорозької Січі в її центрі завжди стояла Покровська церква. На честь Покрови козаки будували храми (деякі з них збереглися: перлинами архітектури є Покровський собор у Харкові, зведений у 1689, трибанна Покровська церква в Києві, зведена 1766). Свого апогею вшанування Покрови Богородиці сягнуло за козацької доби в 17–18 ст. (особливо за часів гетьманування І. Мазепи). Внаслідок шанобливого ставлення козаків до свята Покрова в народній пам'яті стала міцно асоціюватися із Запорозькою Січчю та Гетьманщиною.

Більше цікавої інформації за посиланням:

https://vue.gov.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0

Презентація за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1Jqfnri9OVd3lOce6yvXejhNkREHl5euD/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

Тематичний документальний фільм за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=NTOAFoS4hp0

Виставка: «Воїни. Історія українського війська»:

https://mega.nz/folder/NQ1xiawZ#HVZmIZsSTds4XhL1YQbegQ

30.09

ГС до міжнародного Дня ненасильства

Міжнародний день ненасильства щорічно відзначається 2 жовтня.

Міжнародний день ненасильства з’явився у 2007 році. 15 липня на черговій асамблеї ООН проголошено відповідне рішення. Обрано дату для нього невипадково. Адже 2 жовтня 1869-го народився Махатма Ганді, який був не просто лідером руху за незалежність Індії, а й основоположником ненасильства у глобальному вимірі.

У резолюції ООН сказано, що Міжнародний день ненасильства служить додатковим приводом для того, щоб «пропагувати ненасильство, зокрема шляхом освітньої і суспільно-роз’яснювальної роботи». У документі підтверджується «універсальна значимість принципу ненасильства», а також бажання «затвердити культуру світу, терпимості, розуміння та ненасильства».

Коли сам Акт про створення Міжнародного дня ненасильства вносили на розгляд в ООН, виголосили таку аргументацію: «широкий і різноманітний спектр творців документа є відображенням почуття глибокої поваги до Махатми Ганді, а також неминущого значення його філософських поглядів». Це лише підкреслює, наскільки Міжнародний день ненасильства важливий у наш час.

«У світі кожна друга дитина страждає від тієї чи іншої форми насильства. Кожна третя дитина страждає від емоційного насильства, кожна 4 дитина живе з матір’ю, яка є жертвою домашнього насильства від співмешканця», – написав на своїй сторінці у Facebook Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дитини.

Він зазначив, що близько 300 мільйонів дітей у віці 2-4 років страждають від так званого дисциплінарного насильства – коли дорослі через насильство «виховують» дітей.

«Згідно зі звітом ООН, 2020 року в Україні 42% батьків вважають, що емоційне насильство є допустимим задля навчання. 14% батьків вважають, що можна застосувати фізичну силу як дисциплінарне покарання», – додав Кулеба. − Водночас, згідно зі звітом ЮНІСЕФ 2018 року, кожна дитина має зростати у безпеці. Жодна дитина не має страждати від насильства».

27.09

До Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.

Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. Перші художні твори на цю тему з’явилися вже в 1941–1943 роках. Художник-етнограф Юрій Павлович щодня робив замальовки олівцем із натури. Першими художніми текстами стали поетичні твори Ольги Анстей та Людмили Титової.

Більше важливої інформації за посиланням:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-tragediyi-babynogo-yaru-2022

25.09

«СТОП булінг!»

Законом визначено, що булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

ü систематичність (повторюваність) діяння;

ü наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

ü дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Тобто, законодавчо визначене поняття булінгу не стосується виключно дітей, а охоплює всіх учасників освітнього процесу.

Булінг (цькування) проявляється в різніх формах. на даний момент за характером та спрямованістю дій кривдника розрізняють такі види булінгу:

1. Фізичний булінг – акти фізичного насильства зокрема систематичні побої, стусани, ляпаси, підніжки, щипки, блокування, недопуск до певного приміщення, поштовхи, дотики небажаним і неналежним чином, інші фізичні дії, якими здоров'ю жертви завдана шкода.

2. Психологічний булінг – насильство, пов'язане зі впливом на психіку жертви, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування. Може здійснюватися у вербальній та невербальній формах.

3. Соціальний булінг – бойкот, ігнорування, інші дії, спрямовані на ізоляцію учасника освітнього процесу від колективу. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же сильним як від фізичного насильства і тривати набагато довше.

4. Економічний булінг – проявляється у знищенні чи пошкодженні чужого майна чи вимагання грошей, іншого майна.

5. Сексуальний булінг – образливі жести, висловлювання з використанням сексуального підтексту, небажані дотики інтимного характеру тощо.

6. Кібербулінг – поширення неправдивих фактів, чуток, образливих слів, пересилання за допомогою ґаджетів та інтернету двозначних зображень і фотографій, за допоиогою повідомлень та публікацій в соціальних мережах.

7. Комбінований булінг – включає різні знущання (фізичне та психологічне насильство, кіберзалякування.

Адміністративна відповідальність за булінг

Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Слід зазначити, що за адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Поради щодо боротьби з булінгом:

https://www.youtube.com/watch?v=0DLc_jAZ2hA

Посилання за яким можна звернутися будь-кому, хто є жертвою булінгу:

https://stopbullying.com.ua/

23.09

День партизанської слави (22.09)

22 вересня щорічно відзначають День партизанської слави України. Раніше в це свято згадували здебільшого партизанів Другої Світової війни, але, починаючи, з 2014 року, та в 2022-му багато партизанів з'явилося і серед наших сучасників. Ці відважні люди протистоять озброєним солдатам на тимчасово окупованих територіях, щоб якомога швидше наблизити нашу перемогу.

День партизанської слави - історія свята

День партизанської слави був заснований указом Леоніда Кучми 2001 року - 30 жовтня, "на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у Другій Світовій війні", президент України підписав указ, згідно з яким це свято щорічно відзначають 22 вересня. Традиційно цього дня вітають ветеранів партизанського руху та партизанів нашого часу, дякують їм та вручають почесні нагороди.

Українські партизани та цікаві факти про них

Під час Другої Світової війни на українських територіях у тилу нацистів діяло близько 200 тисяч партизанів. Серед військовослужбовців партизани були як серед Червоної Армії, так і серед УПА. Радянська пропаганда часто замовчувала подвиги українських партизанів, а вони, між тим, завдавали великих втрат армії Гітлера, сприяли швидкому просуванню радянської армії та деокупації українських міст:

Партизани зробили великий внесок в українську культуру. Про партизанський рух складено чимало народних пісень.
Головним центром формування партизанських загонів була Сумська область. Тут партизанам було зручно діяти через велику площу лісів.
Партизани здебільшого займалися прихованими диверсіями і розвідкою, але іноді вступали у відкритий бій. 2 грудня 1941 року в Чернігівській області партизани розгромили німецький гарнізон зі 100 солдатів.
У 1943 році понад 17 тисяч українських радянських партизанів брали участь у Битві за Дніпро. Завдяки їм вдалося обладнати багато переправ через річку.

Більше цікавої інформації за посиланням:

https://www.unian.ua/lite/holidays/den-partizanskoji-slavi-2022-istoriya-cikavi-fakti-11986923.html

20.09

21 вересня – Міжнародний день Миру

Щороку 21 вересня світ відзначає Міжнародний день миру, заснований у 1981 році на 55-ій сесії Генеральної асамблеї ООН як день відмови від насильства і припинення вогню в усьому світі.

У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії хоча б на 24 години. Невід’ємною процедурою цього дня є символічний «Дзвін миру», відлитий із монет, які зібрали діти з 60 країн світу. Напис на Дзвоні свідчить: «Хай живе загальний мир у всьому світі».

Символом Міжнародного дня миру є білий голуб з оливковою гілкою, який після Другої світової війни почали називати «голубом миру». Вперше цей символ був представлений на Всесвітньому конгресі прихильників миру, що проходив у Парижі в 1949 році.

Для когось мирне життя — це буденність, а для українців — це мрія. Ми щодня змушені виборювати право жити під мирним небом.

Мир – це не просто складання зброї, а набагато більше. Мир – це про світ, у якому ніхто не вмирає через чиїсь прагнення захопити більше територій та підкорити собі більше народів. Мир – це не лише думати й говорити про нього, а робити усе можливе для цього.

Перегляньте відео за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=F8S8hcke7-c

Перегляньте презентацію за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1pbmVs9StmWxukl2DKPZDIg9p_xwbWJvV/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

18.09

18 вересня - Міжнародний день читання електронних книг

В 2014 році компанія OverDrive запропонувала оголосити 18 вересня Міжнародним днем читання електронних книг (International Read an eBook Day) – це всесвітнє свято електронних книг та електронного читання. Це день, щоб оцінити зручність, доступність та інновації, які електронні книги приносять у наше життя.

Історія Дня читання електронних книг

· Ідея електронної книги народилася в 1930 році, але лише через 41 рік вона з’явилася на світ. Концепцію представив Роб Браун, який уявив собі майбутнє книг, подивившись свій перший відеофільм.

· У 1949 році вчителька іспанської мови Анхела Руїс Роблес винайшла перший автоматизований пристрій для читання книг Enciclopedia Mecánica, хоча він так і не був запущений у масове виробництво.

· 1971 – з’явилася перша електронна книга, коли Майкл Гарт набрав на комп’ютері свою копію Декларації незалежності і виклав її в мережу ARPANET. Це призвело до заснування проекту “Гутенберг”, який зосередився на створенні електронних копій текстів і публікацій.

· Наприкінці 1980-х і в 2000-х роках з’явилися різні винаходи та інновації, які зробили електронну книгу такою, якою вона є сьогодні, зокрема, перші електронні читалки, стандартизація форматів електронних книг та інтернет-магазини електронних книг.

· Вперше Міжнародний день читання електронних книг був відзначений у 2004 році компанією Rakuten OverDrive Inc. OverDrive, найбільший постачальник електронних книг для бібліотек у всьому світі, має на меті заохотити книголюбів читати свої улюблені книги в цифровому форматі.

Відтоді це свято відзначається у більшості країн світу, адже у такого формату є багато переваг.

Електронні книги дозволяють читачам брати з собою улюблені історії та авторів у будь-який час і в будь-яке місце. На відміну від звичайних книг, електронні книги не можна пошкодити або вкрасти, і вони не займають багато місця. Вони також є екологічно чистими, рятуючи тисячі дерев від вирубки.

Протягом останніх півстоліття бібліотеки та школи віртуально об’єднуються 18 вересня, щоб відсвяткувати радість цифрового читання в День читання електронних книг.

Більше цікавої інформації за посиланням:

https://daytoday.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-chytannia-elektronnykh-knyh/

Перегляньте відео за посиланням:

https://tsn.ua/video/video-novini/paperovi-proti-elektronnih-z-yakimi-knizhkami-efektivnishe-chitayetsya.html

16.09

16 вересня Міжнародний день охорони озонового шару

16 вересня відзначається Міжнародний день захисту озонового шару. У цей день у 1987 році була прийнята одна з найуспішніших міжнародних угод – Монреальський протокол, створений для обмеження виробництва низки речовин, що вважаються причиною виснаження озону. Якщо країни-учасниці дотримуватимуться протоколу й надалі, то можна сподіватися на відновлення озоносфери до 2050 року.

Причини руйнування озонового шару Землі

У 1974 році два хіміки Каліфорнійського університету в Ірвіні, Маріо Моліна та Френк Шервуд Роланд, опублікували статтю, в якій розповіли про загрозу для озонового шару від газів, що містять хлорфторвуглеводні (ХФВ). Найяскравішим прикладом таких газів є фреон, який масово використовують як холодоагент у холодильниках і кондиціонерах.

Чималої шкоди завдає запуск космічних супутників: двигуни ракети-носія викидають колосальну кількість газів (оксидів азоту, двоокису вуглецю). 300 подібних запусків вистачило б для повного виснаження озонового шару в місці проходження ракети через стратосферу. Таку саму проблему спричиняє авіатранспорт.

Найбільшою загрозою залишаються промислові викиди, але навіть побутове використання препаратів із фреоном шкодить природі.

Як ми можемо допомогти зберегти озоносферу

1. Менше використовувати пластик;

2. Користуватися здебільшого громадським транспортом;

3. Уникати використання хімічних речовин (фарба, косметика, побутова хімія для прибирання);

4.Не використовувати кондиціонери;

5. Купувати та споживати у їжу продукти без пестицидів та ГМО.

Більше цікавої інформації за посиланням:

https://suspilne.media/63422-miznarodnij-den-zahistu-ozonovogo-saru-ak-ozon-zahisae-ludstvo-ake-jogo-znisue/

Перегляньте відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=JDArXI-N5dc

13.09

ГКК до Міжнародного дня демократії

15 вересня світ відзначає Міжнародний день демократії. Це свято має на меті підвищення усвідомлення про демократію та привертає увагу до важливості та значущості демократичних цінностей в суспільстві.

Свято приурочене до підтримки, захисту та розвитку принципів демократії. Мета – сприяти створенню умов для розвитку демократії, підтримка громадянського суспільства та участь громадян в управлінні країною. Заходи, конференції та дискусії, організовані в рамках свята, висвітлюють актуальні проблеми демократії та шукають шляхи їх вирішення.

Міжнародний день демократії був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2007 році. Ця дата не змінюється з року в рік та відзначається для підтримки і заохочення демократії в усьому світі. Свято відзначається не лише державними установами, але й громадськіми організаціями, освітніми установами та звичайними громадянами.

Цікаві факти про свято:

1. Універсальність: Міжнародний день демократії сприяє обговоренню, аналізу та вивченню демократічних цінностей і принципів у всьому світі, незалежно від культурних, етнічних або релігійних різниць.
2. Освітні програми: На цей день у багатьох країнах проводяться освітні заходи та програми, які включають в себе лекції, воркшопи та дискусії на тему розвитку демократії та прав людини.
3. Глобальна участь: Свято є можливістю для усіх громадян висловити свої думки і погляди щодо демократічного управління та прав людини, а також взяти активну участь у процесі демократизації свого суспільства.

Міжнародний день демократії є ключовим моментом для усіх, хто цінує свободу, рівність та права людини, та прагне працювати на користь стабільності, миру та благополуччя своїх народів. Він нагадує нам про значущість демократичних інститутів та важливість боротьби за збереження та розвиток демократії в усьому світі.

Перегляньте відео за посиланням:

https://www.facebook.com/watch/?v=147943360794563

11.09

«Твоє здоров’я в твоїх руках»

МОЗ України поділилося списком корисних для здоров’я звичок. Як зазначають у МОЗ, до великих змін достатньо рухатися простими щоденними кроками.

Снідайте щодня

Сніданок — дуже важливий. Ранковий прийом їжі пришвидшує метаболізм і запобігає пізнішому переїданню. Краще з’їсти небагато, наприклад, яйце, трохи вівсянки чи фрукт, аніж пропустити сніданок.

Плануйте харчування

Дієтологи радять планувати харчування. Якщо чітко розписувати продукти, можна досягти цілі. Наприклад, якщо хочете схуднути, треба скоротити споживання цукру та зробити щоденний раціон збалансованим. Також ця звичка допоможе тримати харчування під контролем.

Пийте багато води

Дієтологи називають споживання достатньої кількості води однією із найздоровіших звичок. Вони радять уникати солодких та калорійних напоїв. Якщо не подобається звичайна питна вода, можна додати шматочки апельсина, лимона, лайма, ягід або огірка.

Більше рухайтеся

Намагайтеся більше рухатися, ходити. Із вправ можна робити найпростіші — розтяжку, випади тощо. Як зазначають лікарі, лише 30 хвилин ходіння п’ять разів на тиждень допомагають покращити настрій. Якщо немає змоги ходити 30 хвилин за один раз, можна здійснити кілька коротких прогулянок.

Робіть перерву від гаджетів

Встановіть проміжок часу, в який ви відкладаєте телефон та вимикаєте ноутбук. Зазвичай люди дивуються, скільки вільного часу можна знайти, відклавши гаджети.

Вивчайте нове

Процес навчання та опанування навичок допомагає зберегти мозок здоровим. Розумова діяльність здатна уповільнити ознаки старіння мозку та навіть відтермінувати наслідки хвороби Альцгеймера. Зокрема, лікарі радять вивчати іноземні мови.

Спробуйте налагодити сон

Під час війни дуже важко налагодити здоровий сон. Людині треба спати від 7 до 9 годин на добу. І краще — за розкладом: лягати спати та прокидатися щодня приблизно в один і той самий час.

Тренуйтеся

Тренування допомагають схуднути, зміцнити серце та кістки. Силові тренування допомагають організму накопичувати м’язову масу замість жиру. Лікарі радять найпростіші силові вправи — віджимання, випади, присідання. Тренуватися треба принаймні двічі на тиждень.

Проводьте більше часу на свіжому повітрі

Кілька хвилин на сонці підвищують рівень вітаміну D, а прогулянки підіймають настрій. В ідеалі треба не сидіти, а прогулюватися. Бажано на природі.

Зберігайте рівновагу

Вправи на баланс так само важливі, як й силові. Хороша рівновага означає кращий м’язовий тонус, здоровіше серце та більшу впевненість. Досягти її допоможуть заняття пілатесом, йогою тощо.

Будьте усвідомленими

Згідно з дослідженнями, усвідомленість зменшує стрес, полегшує біль та покращує настрій. У МОЗ зазначають, що навіть миття посуду може бути корисним для мозку, якщо робити це усвідомлено.

Перегляньте відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=xKBRIY8RNPY

09.09

«Олімпійські чемпіони України»

Вперше наша країна, як самостійна команда, була представлена на XVII Зимових Олімпійських іграх у Ліллегаммері 1994 року. Саме Олімпійські ігри є найвідомішим і масштабним спортивним заходом у всьому світі. З'явившись ще в Стародавній Греції, вони були забуті на довгі століття, але в решті решт людству все ж вдалося їх відродити. За минулий час вони зазнали масу змін, але суть їх залишилася незмінною – це змагання найдостойніших і найдосвідченіших спортсменів в найрізноманітніших дисциплінах. Список олімпійських видів спорту поступово поповнюється, і вони стають все більше і більше різносторонніми.

Через два роки Україна дебютувала на XXVI Літніх Олімпійських іграх в Атланті 1996 року. Цього разу вдалось здобути 9 золотих нагород та посісти 9-те місце в командному заліку.

На літніх XXXI Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро кількість золотих нагород була меншою ніж у Сіднеї 2000 року – всього 2. Верняєв Олег приніс золоту нагороду у вправах на паралельних брусах.

Також олімпійськими чемпіонами у складі команди незалежних держав є Олексій Житник (хокей зі шайбою), Петренко Віктор (фігурне катання в індивідуальних змаганнях) - XVI Зимові олімпійські ігри 1992 року в Альбервілі, Сергій Бебешко та Юрій Гаврилов (гандбол), Бризгіна Ольга та Людмила Джигалова (бігова естафета 4х400 м), Гутцайт Вадим та Погосов Георгій (фехтування у командних змаганнях), Гуцу Тетяна (спортивна гімнастика) в абсолютному заліку та разом з Лисенко Тетяною у командному, Жирко Олена та Ткаченко Марина (баскетбол), Коробчинський Ігор та Місютін Григорій (спортивна гімнастика у командному заліку), Тимошенко Олександра(художня гімнастика) - XXV Олімпійські ігри 1992 року в Барселоні.

Перегляньте презентацію за посиланням:

https://naurok.com.ua/prezentaciya-olimpiyski-chempioni-za-chasiv-nezalezhnosti-ukra-ni-358990.html

Перелік усіх олімпійських чемпіонів України:

https://noc-ukr.org/olympic/winners/gold/

Перегляньте відео за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=ATBxtGJn5X0

https://www.youtube.com/watch?v=h4SruqCx-R4

06.09

ГКК Бесіди про правила дорожнього руху

Коли ти пішохід

1.Пішоходи ходять лише тротуарами тримаючись лише правого боку щоб не заважати зустрічним пішоходам.

2.За містом треба ходити узбіччям назустріч автомобілям, що рухаються, з тим, щоб вчасно побачити їх і поступитись дорогою.

3. Перехрестя - найнебезпечніше місце для пішоходів. Переходити перехрестя необхідно лише визначеними переходами.

4. Найнебезпечніше переходити дорогу підземними переходами.

5. Якщо підземних переходів немає, дорогу треба переходили в тих місцях, які означені лініями розмітки або дорожніми знаками.

6. До того, як переходити вулицю, спершу треба подивитися ліворуч. Якщо проїжджа частина вулиці вільна - можна йти.

7. Коли ти дістався середини вулиці, подивися праворуч. Якщо проїжда частина вільна - переходь.

8. Якщо ти не встигаєш перейти вулицю, обов'язково зупинися на острівці безпеки. У разі відсутності його - треба зачекати на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямів. Вулицю, де відсутній пішоходний перехід, треба переходити від одного рогу до протилежного.

9. Під час переходу вулиці уважно стежке за сигналами світлофора.

10. Червоний колір означає: "Стій! Зупинися!"

11. Жовтий колір світлофора попереджає: "Увага! Приготуйся!"

12. Зелений колір світлофора подає команду: "Шлях вільний! Можна йти!"

Коли ти пасажир

1. Перебуваючи в автобусі, трамваї чи тролейбусі не заважай пасажирам заходити або виходити з транспорту.

2. Заходити треба через двері з написом "Вхід", а виходити - через двері з написом "Вихід".

3. Забороняється відволікати розмовами водія під час руху транспорту.

4. В громадському транспорті не можна перевозити вантажі, що мають неприємний запах або можуть забруднити пасажирів. Ні в якому разі не можна перевозити вибухонебезпечні або легкозаймисті речовини.

5. Пасажирові забороняється заважати під час зачинення або відчинення дверей, притулятися до них, а також визирати з вікон громадського транспорту.

6. Після виходу з трамваю, треба дістатися пішохідного переходу і тільки там переходити дорогу.
Обходити трамвай треба лише спереду.

Поради велосипедистам

1. Для велосипедного руху існує велосипедна доріжка.

2. На вулицях міста дозволяється їхати велосипедом дітям, яким виповнилося 14 років.

3. Велосипедистам забороняється випускати з рук кермо, а також хапатися руками за попутні машини.

4. Не можна перевозити пасажирів на велосипеді, що не пристосований для цього.

5. Не дозволяється їздити велосипедами людними тротуарами, а також в місцях, де граються діти.

Перегляньте презентацію за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1DvA4Nmsvt9f7y6P_p2dFASf1pxaRlK-P/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

04.09.

Виховна година

ПАМ’ЯТКА

«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ»

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ:

зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу своєї крові та близьких родичів, дані про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, місцях частого відвідування (магазини, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, та в малознайомих місцях;

при виході з приміщень, пересуванні сходами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища), дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам;

уникати місць скупчення людей;

не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, тощо);

посилювати увагу і при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень, засобів масової інформації сторони-агресора негайно покидати цей район;

якщо ви побачили осіб, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії або проводять незрозумілі роботи, – негайно поінформуйте правоохоронні органи, місцеву владу, військових;

у разі потрапляння в район обстрілу сховайтесь у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття слід використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − треба лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, правоохоронні органи або військових;
у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі, або близькі вам люди також можуть опинитись у скрутному становищі і потребуватимуть допомоги.

НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:

підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
спостерігати за ходом бойових дій;
стояти чи перебігати під обстрілом;
конфліктувати з озброєними людьми;
носити армійську форму або камуфльований одяг;
демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

https://www.youtube.com/watch?v=tUATv2yAAbA

02.09

Перший урок у новому навчальному році.

«Перемагає той, хто пам’ятає»

29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів із оточення під Іловайськом.

Соняшник

Символікою цього дня є квітка соняшника, адже у серпні 2014 року на полях саме із цією рослиною полягло багато українських воїнів.

Квітка соняха стала символом скорботи за загиблими.

Іловайськ

Іловайськ – це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, це

чин і подвиг українських військових. Пам’ятаймо, що попри втрати та обман ворога наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу.

Цей день також допомагає нам пам’ятати про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є

смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна.

Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019

року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі

віддали життя за Батьківщину.

Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих

захисників України є обов’язком держави і суспільства.

Перегляньте презентацію за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/13LZxM8MwDN76X41meIdBeO0oQ9jIyVDg/edit?usp=sharing&ouid=118023642059673899107&rtpof=true&sd=true

Дистанційне навчання

Страницы

Виховні години 9 клас

Художня література

Документальна література часів Другої світової

Сила вогню

Причини створення НАТО

Вплив створення НАТО на ситуацію в Європі

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ?

ПОЕЗІЯ УКРАЇНИ

Зустріч з незнайомцями

Прогулянки в нових місцях: вибухонебезпечні предмети

День єднання - історія дати

День єднання України 2025 - традиції та заходи

Як відбувався бій

Святий Миколай: подарунки з душею

Святвечір та Різдво

Багата та щедра кутя

Коляда та різдвяна зірка

Вертеп

Новий рік та обрядова магія Маланки

Ворожіння на Маланку

Що потрібно враховувати під час вибору майбутньої професії

Проведіть самоаналіз

Дистанційна чи офісна робота

Прості вчинки милосердя, про які ми часто забуваємо:

Наше покоління знову стало на захист незалежності та територіальної цілісності України. Історія доводить, що кожен, хто посягне на українську землю, буде знищений.

ГКК Правила поведінки у випадку повітряної тривоги

Адміністративна відповідальність за булінг

Українські партизани та цікаві факти про них

18 вересня - Міжнародний день читання електронних книг

Історія Дня читання електронних книг

Причини руйнування озонового шару Землі

Як ми можемо допомогти зберегти озоносферу

Немає коментарів:

Дописати коментар