30.10
Діагностична робота №2
«СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ» (завдання закритого та відкритого типів)
Виконати тестові завдання за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5621182
Доступ відкрито до 31.10 (23:00)
29.10
Повторення та закріплення матеріалу з теми “Складне речення. Складносурядне речення”. Підготовка до діагностичної роботи.
- Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ і становить одне ціле за змістом та інтонацією.
- Частини складного речення можуть поєднуватися:
- за допомогою сполучників і сполучних слів (сполучниковий зв'язок);
- лише за допомогою інтонації та змісту (безсполучниковий зв'язок).
- Граматична рівність: Частини ССР не залежать одна від одної (це не головна і підрядна частини, як у складнопідрядному, а рівноправні). Від однієї частини до іншої не можна поставити питання.
- Сполучники сурядності поділяються на три групи:
- Єднальні: і (й), та (у значенні і), ні... ні, ані... ані, теж, також. (Виражають послідовність або одночасність подій).
- Протиставні: а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак. (Протиставляють або зіставляють зміст частин).
- Розділові: або, чи, або... або, чи... чи, то... то, чи то... чи то. (Вказують на чергування або взаємовиключення подій).
- Кома ставиться між частинами ССР, поєднаними сполучниками (і, а, але, чи тощо):
Приклад: [Хмара закрила сонце], і [на землю впав вечір]. - Кома НЕ ставиться, якщо:
- Обидві частини мають спільний другорядний член (або спільне вставне слово/частку):
Приклад: Надворі [шумів вітер] і [падав дощ]. (Спільна обставина надворі стосується обох частин). - Обидві частини є односкладними безособовими або називними реченнями:
Приклад: [Тáк спокійно] і [так тепло на душі]. - Обидві частини є питальними, спонукальними або окличними реченнями.
- Обидві частини мають спільний другорядний член (або спільне вставне слово/частку):
- Розрізнення сполучників: Не плутайте сполучники сурядності (які з'єднують рівноправні частини ССР) із підрядними чи сполучниками, що зв'язують лише однорідні члени речення (наприклад: «Сонце зійшло і зігріло землю» — це просте речення з однорідними присудками, а не ССР!).
- Схеми та будова: Вмійте креслити схемУ ССР (частини беруться у квадратні дужки:
[ ], і [ ]). - Питання на аналіз: Будуть завдання на визначення смислових зв'язків між частинами (одночасність, послідовність, протиставлення, чергування).
Презентація:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-skladne-rechennya-skladnosuryadne-rechennya-329981.html
Матеріал до уроку:
Домашнє завдання
Повторити відомості про складні речення, зокрема про складнопідрядні.
Підготуватися до діагностичної роботи.
26.10
РМ. Письмовий вибірковий переказ наукового тексту
Національні риси характеру
Характер (від гр. charakter — відмітна риса, ознака, особливість) —
це сукупність відносно стійких індивідуальних якостей особистості, що проявляються в її діях, поведінці, ставленні до людей, колективу, до себе, праці, речей тощо. Риси характеру допомагають (або заважають) особистості встановлювати взаємини з людьми, вирішувати складні життєві питання, відповідати за свої дії та поведінку в суспільстві. Пізнання характеру індивіда дає змогу з великою імовірністю передбачати його вчинки й поведінку.
Сукупність рис, властивих представникам певної нації, називають національним характером. До таких рис відносять почуття, вольові якості, цінності, що виявляються в способі мислення, мові, культурі, традиціях, звичаях, обрядах, у всіх сферах життя і діяльності. Саме тому якості національного характеру вивчають, аналізуючи національні традиції, звичаї, вірування, історію та природні умови життя. Таким чином, національний характер — це поєднання рис, які відрізняють одну націю від іншої.
Необхідно пам’ятати, що наявність і розвиток таких рис обумовлено економічними, історичними та географічними умовами існування нації на певному етапі її розвитку.
За майже тисячолітню історію існування українців як нації сформувалися самобутні риси українського національного характеру. За результатами досліджень, основними позитивними рисами національного характеру українців є демократичність, волелюбність, емоційність, що виявляється в музичності, наближеність українців до природи, культ жінки і родини, повага до старших, релігійність, толерантність до інших народів тощо.
Українці — працьовиті, добрі, довірливі, терплячі, щедрі, гостинні й поетичні люди з великим почуттям гумору. Серед негативних рис національного характеру українців називають мрійливість, імпульсивність, неузгодженість між словом і ділом, індивідуалізм, складнощі у взаєморозумінні. Науковці вказують на підвищену чутливість українців, їхню вразливість, схильність ображатися і, відповідно, слабку вольову регуляцію.
Національний характер українців яскраво проявляється в самобутній мові. Поетичність і чутливість українців витворили значну кількість епітетів, що зробило мову колоритною, образною. Існує велика кількість усталених порівнянь (голос — як дзвіночок, як рев, як тихий шелест, як музика, як грім, як скрип немазаного воза; дівчина — як ясочка, як горличка, як сива зозулька, як ластівка, як пава, як пташка, як голубка, як пишна квітка, як дзиґа, як стріла, як рибонька, як зіронька, як сонечко ясне, як струнка тополя, як зелена верба, як вишня, як червона калина, як берізка, як яблунька, як маківка, як маків цвіт, як лагідне літо, як весна, як писанка, як картинка; хлопець — як вітер, як вихор, як місяць, як сокіл, як орел, як голуб, міцний як дуб, як вогонь, високий як явір, кучерявий як барвінок).
Поетичність українців виявляється у великій кількості пестливих слів, часто вживаних у контексті, який передбачає якщо не згрубіле значення слова, то принаймні нейтральне. Так, слово «ворог», лексичне значення якого «той, хто перебуває у стані ворожнечі з ким-небудь, противник», у мові фольклору часто має пестливу форму, що, здавалось би, суперечить логіці. Це засвідчує доброту, великодушність, здатність прощати найболючіші образи.
За допомогою суфіксів, що надають слову значення пестливості та
зменшеності, крім іменників, утворюються прикметники, прислівники і навіть дієслова. Так, від прикметника тонкий утворено 11 пестливих слів: тонюній, тонюсінький, тонюсічкий, тоненький, тонесенький, тонесененький, тонюсенечкий, тонісінький, тонісіченький, тонюсіненький, тонюсіченький; від дієслова їсти — 8 пестливих слів: їсточки, їстоньки, їстуні, їстки, їстуноньки, їстусики, їстусі, їстусеньки. Подібних прикладів в українській мові багато.
Дослідники відзначають властиве українцям почуття гумору. Уміння у звичайному, буденному бачити незвичайне й особливе, уміння посміятися передовсім із себе — ось що відрізняє українців від інших народів.
Більшість науковців схиляються до того, що українцям властива така психологічна риса, як інтровертованість. Ця особливість виявляється в спрямованості (установці) на власний внутрішній світ, на проблеми передовсім власного соціуму. Саме тому родина, найближча громада мають для українців особливу цінність. Інтровертованість виявляється також у миролюбності, несхильності до агресії та насильства, у зосередженості на своїй внутрішній свободі. Певна закритість для зовнішнього світу породжує особистісну стриманість, витривалість та впертість у досягненні задумів.
Майже всі дослідники відзначають таку характерологічну рису українців, як індивідуалізм. Основні її прояви — це волелюбність (нескореність, незалежність, самостійність), хазяйновитість (працелюбність, ощадливість, почуття власника), честолюбство (прагнення до самовиявлення, наполегливість), оптимізм (життєрадісність, веселість).
Національний характер складається повільно, упродовж багатьох століть, і не може змінюватися швидко. Джерелами становлення національного характеру є сім’я, батьківський дім, рід, природне оточення, суспільство.
(З підручника психології)
Домашнє завдання
Опрацювати поданий матеріал;
Записати вибірковий переказ наукового тексту у робочий зошит.
23.10
Розділові знаки між частинами складносурядного речення
- Приклад: Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти.
- Друга частина виражає різке протиставлення.
- Друга частина виражає наслідок, висновок або швидку зміну подій.
- Приклад: Мандруйте Україною — і ви дізнаєтеся про неї багато нового і цікавого.
- Вони далекі за змістом.
- Вони сильно поширені або вже мають усередині власні розділові знаки (коми).
- Приклад: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний).
- Є спільний другорядний член (або спільна вставна конструкція, спільна частка), що стосується обох частин речення:
- Приклад: На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні.
- Обидві частини є однотипними реченнями:
- Односкладними безособовими чи називними.
- Питальними, спонукальними або окличними.
- Приклад: Де вони і чому мовчать їхні струни?
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=X9JkIKYwS0o
Матеріал до опрацюють:
Домашнє завдання
Вивчити § 12
Виконати вправу 9(1) на ст.41
22.10
Сполучники сурядності як засіб зв'язку частин складносурядного речення.
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=-b7HBp4BauY
Презентація:
Матеріал до опрацювання:
Домашнє завдання
Вивчити § 11
Виконати вправу 9(2) на ст.39
19.10
РМ. Анкета читача
- Обирайте цікаві теми: починайте з жанрів і тем, які вам щиро подобаються, щоб не змушувати себе.
- Невеликий обсяг і старт: беріть короткі книги або видання зі зручним шрифтом та починайте з 5–10 хвилин на день.
- Правило 50 сторінок: якщо книга зовсім «не йде» після перших 50 сторінок, сміливо відкладайте її.
- Місце без відволікань: приберіть телефон та сторонній шум, щоб сконцентруватися на тексті.
- Базовий (первинний): звичайне механічне розуміння слів і речень.
- Інспекційний (оглядовий): швидкий перегляд змісту, передмови та ключових розділів, щоб зрозуміти загальну структуру книги.
- Аналітичний: глибоке, активне читання із запитаннями до автора, пошуком головної ідеї та деталей.
- Синтопічне: порівняння кількох книг на одну тему між собою.
- Робіть нотатки: записуйте важливі думки в блокнот або робіть позначки на полях.
- Ставте питання: після розділу запитуйте себе: «Про що йшлося? Які головні факти я дізнався?»
- 4 питання активного читання: що каже книга в цілому, які деталі розкриваються, чи правдива вона частково чи повністю, і яке ваше ставлення до цього.
6 правил ефективного читання:
https://www.youtube.com/watch?v=44Nr9GvFJJg
Домашнє завдання
Скласти і заповнити анкету читача
Приклад анкети:
Анкета «Читач — підліток»
1. У які бібліотеки ти записаний?
2. Чи є у тебе домашня бібліотека?
3. Яку книжку ти зараз читаєш?
4. Хто твій улюблений герой?
5. Яких сучасних юнацьких письменників ти знаєш?
6. Як ти ставишся до читання? (Любиш читати, не любиш, тебе потрібно примушувати читати, байдужий до читання.)
7. Чи подобається читати твоїм батькам?
8. Які періодичні видання (газети, журнали) читають твої батьки?
9. Чи бувають у вас сімейні читання вголос?
10.Про що ти любиш читати?
11.Якби ти був письменником, про що ти писав би?
Анкета для виявлення читацьких інтересів та читацької активності учнів 5 - 7 класів
1. Чи є у тебе вдома дитячі книжки?
• так
• ні
2. Ти любиш читати сам чи коли тобі читають інші?
• сам
• інші
3. Що тобі подобається читати?
• казки
• оповідання
• пригоди
• вірші
• про тварин
• про дітей і школу
• те, що радить бібліотекар
• просто цікаві книги
4. Що тобі найбільше подобається робити у вільний час?
• читати
• гратися та розважатися
• дивитися телепередачі
• спілкуватися з друзями
5. Яким читачем ти себе вважаєш?
• читаю багато
• читаю достатньо
• читаю мало
6. Чи маєш ти улюблені книжки?
• так
• ні
7. Хто з героїв книг тобі найбільше подобається?
Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності учнів 3—4класів
1. Чи є у тебе улюблена книжка? Хто її автор ? Яка її назва?
2. Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.
3. Чи пам'ятаєш ти тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.
4. Про що найбільше любиш читати?
5. Чи є у тебе улюблені письменники? Назви їх.
6. Хто може допомогти тобі у виборі гарної книжки?
7. На що треба звертати увагу, добираючи потрібну книжку?
8. Чим можна скористатися у бібліотеці, добираючи необхідну книжку?
16.10
РМ. Читання. Ознайомлювальне навчання.
Як знайти головне в інформаційному потоці.
- Заголовки та підзаголовки: допомагають миттєво зрозуміти загальну тему та структуру матеріалу.
- Перші та останні речення абзаців: зазвичай містять вступну думку та підсумок конкретної частини тексту.
- Ключові слова та терміни: повторювані поняття, які визначають стрижень змісту.
- Візуальні виділення: жирний шрифт, списки, таблиці або цитати, на які автор навмисно звертає увагу.
- Швидко перегляньте назву, підзаголовки та ілюстрації.
- Прочитайте перше та останнє речення кожного абзацу.
- Виділіть основні посил чи тезу, проігнорувавши другорядні факти, приклади й пояснення.
- Сформуйте короткий підсумок або план прочитаного.
- Який саме текст чи статтю вам потрібно опрацювати
- Яка мета (підготовка до уроку, написання тез, пошук фактів)
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=cCTxlZlO_n8
Домашнє завдання
Вивчити параграф 41.
Виконати впр. 6 (3), ст. 136.
15.10
Самостійна робота. Виступ.
Презентація:
https://naurok.com.ua/ponyattya-publichnogo-vistupu-vidi-publichnih-vistupiv-412491.html
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=LuE9W0hu2ew
- Мовленнєве (ораторське): усне висловлення (доповідь, лекция, промова, репортаж), мета якого — передати інформацію або вплинути на слухачів.
- Мистецьке: виконання музичного твору, пісні, танцю, номеру чи гри на естраді або в театрі.
- Суспільно-політичне: активна дія, протест, страйк, мітинг або повстання проти чогось.
- Просторово-фізичне: частина предмета, рельєфу чи будівлі, що видається вперед.
- Доповідь — розгорнутий виклад інформації чи звіту з певного питання.
- Промова — емоційний або агітаційний виступ (мітингова, ювілейна, судова).
- Лекція — систематичне та наукове подання знань.
- Повідомлення / коротке слово — стислий виступ на 3–5 хвилин під час обговорення.
Домашнє завдання
Вивчити параграф 53.
Виконати впр. 9 (1), ст. 177
12.10
Повторення вивченого у 7-8 класах
Узагальнення за 7 клас:
https://www.youtube.com/watch?v=F4BlYJnxAEs
Узагальнення за 8 клас:
https://www.youtube.com/watch?v=mXHym0F-5rI
Матеріал для роботи на уроці:
Тест для роботи на уроці:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7088756
Домашнє завдання
Вивчити параграф 40.
Виконати вправу 10(2), ст. 132.
09.10
Смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=grP7pyzYeUE
Інтерактивні вправа для роботи на уроці:
https://learning.ua/mova/somyi-klas/doslidzhuiemo-smyslovi-zviazky-mizh-chastynamy-skladnosuriadnoho
Презентація:
Домашнє завдання
Опрацювати §11;
Виконати завдання з останнього слайду поданої вище презентації.
08.10
Смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.
- Сполучники: і (й), та (в значенні і), ні… ні, ані… ані, також, причому, і… і.
- Приклад: Сонце зайшло, і над селом повисла тиша.
- Сполучники: а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.
- Приклад: Земля була вологою, зате повітря пахнуло весною.
- Сполучники: а, же, та.
- Приклад: Хтось сіє жито, а мак цвіте.
- Сполучники: або, чи, або… або, чи… чи, то… то, не то… не то, хоч… хоч.
- Приклад: То вітер зашумить у гіллі, то пташина озветься в кущах.
Презентація:
Домашнє завдання
Опрацювати §11.
05.10
Складносурядне речення та сполучники сурядності
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=kRKQ0rmQxsE
- Єднальні (виражають одночасність або послідовність подій):
- і (й), та (у значенні і), також, ні…ні, ані…ані, не тільки… а й, як… так.
- Приклад: [Сонце зайшло], і [на землю опустилася ніч].
- Протиставні (виражають протиставлення або зіставлення):
- а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак.
- Приклад: [Хмари пливли по небу], а [дощу все не було];
- Розділові (вказують на чергування подій або їх взаємовиключення):
- або, чи, хоч, то…то, не то…не то, чи…чи.
- Приклад: [То вітер зашумить у гіллі], то [застукає дощ у вікно].
- Спільний другорядний член (наприклад, спільну обставину часу чи місця): Навесні [зацвітуть сади] і [заспівають солов'ї]. (Спільне слово навесні стосується обох частин).
- Спільне підрядне речення.
- Однакові типи речень (обидві частини — тільки питальні, тільки спонукальні або тільки окличні).
Усе про складносурядне речення і сполучники сурядності
https://gosta.ua/nauka-ta-osvita/vse-pro-skladnosuriadne-rechennia-ta-spoluchnyky-suriadnosti/
Презентація:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-skladnosuryadne-rechennya-343459.html
Домашнє завдання
Вивчити § 10
Виконати вправу 8(1) на с.35
02.10
Події і факти. Правдивість інформації (практично). РМ
- Подія: явища або ситуації, що розгортаються у просторі та часі (наприклад, засідання, матч, аварія).
- Факт: дійсність, подія, що вже відбулася і яку можна підтвердити документами, доказами чи свідченнями.
- Судження (думка): суб'єктивна оцінка або ставлення людини до події, яку не можна довести як абсолютну істину.
- Фейк: навмисно викривлена або вигадана інформація, що подається як факт.
- Аналізуйте джерело: перевіряйте назву та репутацію медіа, дивіться на URL-адресу сайту.
- Читайте далі заголовок: клікбейтні заголовки створюються заради емоцій та переглядів, часто спотворюючи суть.
- Шукайте першоджерело: перевіряйте, чи посилається автор на офіційні заяви, документи чи реальних експертів.
- Зважайте на емоції: надмірна агресія, маніпулятивні прикметники, капслок або знаки оклику вказують на спробу маніпулювати вами.
- Порівнюйте факти: шукайте підтвердження події в інших авторитетних джерелах.
Як розпізнати фейкові новини та дезінформацію:
https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cd13wjzq00wo
Домашнє завдання
Вивчити § 34
Виконати вправу 8(2) на с.113
30.09
Складні речення з безсполучниковим зв’язком
- Дві або більше граматичних основ (простих речень у складі цілого).
- Відсутність сполучників і сполучних слів (і, а, але, що, щоб тощо).
- Зв'язок за допомогою інтонації та змістових відношень між частинами.
- Кома — якщо частини виражають одночасність подій або їхню послідовність (інтонація перелічування). Приклад: Синє море звісно грає, буйні вітри віють.
- Крапка з комою — якщо частини значно поширені або віддалені за змістом.
- Двокрапка — якщо друга частина пояснює, доповнює або вказує на причину першої (можна підставити бо, чому саме). Приклад: Не бійтеся заглядати у словник: це чудовий помічник.
- Тире — якщо друга частина виражає наслідок, протиставлення, швидку зміну подій або час/умову (можна підставити і раптом, якщо). Приклад: Пригріло сонце — зазеленіла трава.
Презентація:
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=sOg7_w7V3Qs
Домашнє завдання
Вивчити § 9
Виконати вправу 9(1) на с.32
28.09
Складні речення із сурядним зв'язком
- Рівноправність частин: жодна частина не залежить від іншої, від однієї частини до іншої не можна поставити питання (як у складнопідрядних).
- Зв'язок: з'єднуються сурядними сполучниками (єднальними, протиставними, розділовими).
- Розділові знаки: між частинами зазвичай ставиться кома (наприклад:
[ ], і [ ]). Кома не ставиться, якщо частини мають спільний другорядний член або спільну частку.
- Єднальні (і, й, та (у значенні і), а також, ні...ні):
- Сонце спустилося до обрію, і в степу почали згущуватися сутінки.
- Протиставні (а, але, проте, зате, однак):
- Світ великий, і в ньому живе багато людей, але кожен шукає свою дорогу.
- Розділові (або, чи, то...то, чи...чи, не то...не то):
- То вітер зашумить у гіллі, то зажевріє десь далекий вогник.
Теоретичний матеріал:
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=162hYvx55tk
Вивчити подані правила:
Вправи для роботи на уроці:
- Птахи летіли у вирій, а в серці осідала тиша.
- Шумить і б'ється хвиля за бортом, і чайки білі кружляють над водою.
- То сонце сміється, то хмари затягують небо.
- Потемніло синє море і погрозливо зашуміли хвилі.
- Верби над ставком зажурилися проте вітер розвіяв їхній сум.
- Уночі ударив мороз і ранком усі калюжі вкрилися кригою. (Подумайте, чи потрібна тут кома, враховуючи спільний обставинний елемент).
[ ], і [ ].[ ], а [ ].
Вивчити § 8
Виконати вправу 11(1) на с.30
25.09
Складне речення: його ознаки: повторення вивченого в 5 класі.
- Дві чи більше граматичних основ: кожна частина має свій підмет і присудок (або один із них).
- Єдине ціле: частини об'єднані спільним змістом та інтонацією.
- Засоби зв'язку: частини з'єднуються сполучниками, сполучними словами або лише інтонацією.
- Розділові знаки: між частинами ставляться кома або інші розділові знаки (крапка з комою, двокрапка, тире).
- Складносурядне: частини рівноправні за змістом, з'єднані сурядними сполучниками (і, а, але тощо).
- Приклад: «Добре слово підтримує, а щире слово надихає».
- Складнопідрядне: одна частина залежить від іншої, з'єднані підрядними сполучниками чи словами (що, коли, щоб тощо).
- Приклад: «Я знаю, що добре слово має силу».
- Безсполучникове: частини пов'язані лише інтонацією та змістом без сполучників.
- Приклад: «Скажи добре слово — людині стане тепліше».
Презентація:
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=Baw6FjJGE-U
Потренуйтеся (для роботи на уроці)
https://wordwall.net/play/93803/932/336
Матеріал до уроку:
https://naurok.com.ua/skladne-rechennya-ta-yogo-oznaki-310235.html
Домашнє завдання
Вивчити §7;
Виконати вправу 8 (3) ст. 27.
23.09
Діагностична робота №1.
Виконання тестових завдань з теми "ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА"
(завдання відкритого і закритого типу)
У зошитах для діагностичних робіт записати наступне:
Двадцять третє вересня
Діагностична робота №1. "ПОВТОРЕННЯ. ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА"
Виконати тестові завдання за посиланням:
21.09
Новизна і важливість інформації (практично). РМ.
- Якщо ви вже чули цю новину, її новизна дорівнює нулю.
- Що менше людина знала про подію раніше, то вищою є новизна повідомлення.
- Стара інформація втрачає свою цінність із часом.
- Вона допомагає зрозуміти ситуацію або зробити правильний вибір.
- Важлива інформація завжди зачіпає ваші інтереси чи потреби.
- Неважлива інформація є просто «шумом», який не змінює вашої поведінки.
- Актуальність: інформація важлива саме в цей момент часу.
- Достовірність: дані правдиві, а джерело заслуговує на довіру.
- Несуперечливість: факти не заперечують один одному.
Домашнє завдання
Вивчити §33
Виконати вправу 5(1) на с.110,підготуватися до написання діагностичної роботи
18.09
Повторення вивченого в 7-8 класах.
Відеоуроки:
https://www.youtube.com/watch?v=MZDRzn0HDyI
https://www.youtube.com/watch?v=mXHym0F-5rI
Інтерактивна вправа для роботи на уроці:
Матеріал до уроку:
Домашнє завдання
Вивчити §32;
Виконати вправу 9 (2), ст. 107.
16.09
Створення і розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=hW02lVAPS18
Презентація:
Домашнє завдання
Скласти діалог усно (записати відео) або письмово на 12 реплік. Теми на вибір:
1. Мій улюблений герой\героїня фільму\твору;
2. Розпорядок дня та важливість його систематичного дотримання.
14.09
Розділові знаки при прямій мові й діалозі: повторення й поглиблення вивченого
Презентація:
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=hPVObqUp3us
Тематичний подкаст:
https://vukhamy.vchysia.org.ua/ukrainian_language/dialoh-rozdilovi-znaky-pry-priamij-movi-j-dialozi/
Домашнє завдання
Вивчити §6
Виконати вправу 9(1) на с.23
11.09
Діалог
- Репліка: окреме висловлювання одного з учасників розмови.
- Діалогічна єдність: зв'язок між репліками, де наступна відповідь спирається на попередню.
- Співрозмовники: особи, які беруть участь у спілкуванні, почергово виконуючи ролі того, хто говорить, і того, хто слухає.
- Діалог-розпитування: отримання певної інформації через запитання.
- Діалог-домовленість: досягнення спільної мети або згоди.
- Діалог-обмін думками: висловлення власних поглядів та емоцій.
- Дискусія / обговорення: суперечка чи спільний пошук істини.
- Кожну репліку записують із нового рядка.
- Перед реплікою ставлять тире, а лапки зазвичай не використовують.
- Якщо репліка супроводжується словами автора, застосовують відповідні розділові знаки залежно від їхнього розташування
Відеоуроки:
https://www.youtube.com/watch?v=W0wGiEN54HE
Розділові знаки при діалозі:
https://www.youtube.com/watch?v=bdw7DqZRJz8
Домашнє завдання
Вивчити §5
Виконати вправу 8(2) на с.21
09.09
Цитатта як спосіб передавання чужої мови
- Різновид прямої мови: За своєю будовою та пунктуаційним оформленням речення з цитатами майже не відрізняються від конструкцій із прямою мовою.
- Дослівність: Не можна змінювати зміст цитати, перефразувати її чи самовільно додавати нові слова.
- Мета використання: Цитати слугують аргументами, підтвердженням власних думок або яскравими ілюстраціями до тексту.
- У лапках: Цитату завжди беруть у лапки (якщо вона не оформлена як абзац-витяг).
- Зі словами автора: Якщо цитата супроводжується словами автора, розділові знаки ставляться так само, як і при прямій мові. Наприклад: Ґете казав: «Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в поетову країну».
- З посиланням на джерело: Як самостійне висловлювання цитата береться в лапки, а після неї в дужках зазначається автор чи джерело
Відеоуроки:
https://www.youtube.com/watch?v=ZQ4yqJQIJy0
https://www.youtube.com/watch?v=uqa6Bay1RCA
Матеріал до уроку:
Презентація:
https://vseosvita.ua/library/tsytata-iak-zasib-peredachi-chuzhoi-movy-729949.html
Домашнє завдання
Опрацювати §4;
Виконати вправу 7 (1) ст. 17
07.09
Заміна прямої мови непрямою
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=jvq4xXOOk7I
Матеріал до уроку:
https://naurok.com.ua/pryama-y-nepryama-mova-zamina-pryamo-movi-nepryamoyu-137191.html
Презентація:
Домашнє завдання
Опрацювати §3;
Вивчити правила зі ст. 12;
Письмово в зошиті виконати подану вправу:
Відновити речення: переставити їхні частини так, щоб вийшли речення з непрямою мовою. Вставити необхідні сполучники і сполучні слова. Аргументувати свій вибір.
1. Молодий Горпищенко, як їхній степ, приїжджаючи до батька у відпустку, ніщо йому так не пахне, льотчик реактивної авіації, говорив (За О. Гончаром).
2. Де поділо житаa поле, ходить вітер і пита з болем (За В. Сосюрою).
3. Весна...ще одна весна, Світлана Кузьмівна, трохи сумно, сказала замріяно й (За В. Стусом).
4. Сповнені безутішного смутку й щемливої ніжності рядки, у грізний час війни, матері забуть не може, Павло Тичина написав (За А. Шевченком).
5. Сказав щиглику спати, подумав хлопчик, так не буде холодно (За О. Донченком).
6. Люди — це завжди діти своїх матерів, Максим Горький якось сказав (За. А. Шевченком).
04.09
Пряма й непряма мова: повторення вивченого в 5-му класі
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=C0x7lEVNua4
Матеріал для роботи на уроці:
Вправи для роботи на уроці
- Записати речення з прямою мовою, поставити розділові знаки.
1. І журавлик заспівав радісно не звіть мене журавликом, щоб я не журився! А звіть мене веселиком, щоб я веселився! (О. Іванченко). 2. Іди доню каже мати Не вік дівувати! (Т. Шевченко). 3.Не кидайсь хлібом він святий в суворості ласкавій бувало каже дід старий (М. Рильський). 4. А куди ви їдете, люди добрі осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський). 5. Діти кажуть ми Вітчизну нашу любимо святу! (П. Тичина).
- Зробити заміну прямої мови непрямою. Пояснити як при цьому змінилася постановка розділових знаків.
1. «Не проводжайте мене, – попросила Леля рідних. – Я скоро повернуся» (О. Гончар). 2. Вершник притримав коня і запитав: «Де тут штаб?» (П. Панч). 3. У народі кажуть: «Правду говорить не язик, а душа». 4. Очима ти сказав мені: «Люблю» (Л. Костенко). 5. Пірат прокинувся й гавкнув спросоння: «А хто там мені бігає по двору?» (О. Довженко). 6. А мати, було, лається: «Яка ото лиха година картоплю підриває?» (Остап Вишня).
Інтерактивні вправи:
https://wordwall.net/uk/resource/31647703/%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0
Презентація:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-pryama-i-nepryama-mova-255493.html
Домашнє завдання
Вивчити §.2
Виконати вправу 10(1) на ст.11
02.09
Українська мова і виклики сьогодення
Мова - незамінний засіб самопізнання народу.
Подолавши столітні випробовування та виклики наші предки зберегли й передали нам безцінний скарб – чудову й багату й неймовірно милозвучну мову, яка сьогодні має об’єднати Україну перед внутрішніми і зовнішніми загрозами.
Мова - це велика частина нашої національної ідеї поруч із гербом, гімном і прапором. Так само як не маємо права віддавати рідних земель чужоземним найманцям, не маємо права і далі перетворювати рідну мову в інтернаціональну мовну мішанку, чи то суржик.
Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо - індійській мові, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років. Ми навіть не здивуємося, якщо українська мова — це мова Богів.
- Найдавніша згадка про українську мову була в 858 році.
- Після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського і по праву вважають основоположником нової української мови.
Дуже важливою частиною української мови є її діалекти — унікальні для кожного регіону.
Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
Презентація для опрацювання:
Домашнє завдання
Опрацювати §1 (ст. 5-7);
Виконати вправу 9 (1 або 3), ст. 7.
Посилання на електронну версію підручника:
https://pidruchnyk.com.ua/3250-ukr-mova-9-klas-golub-2026.html
Немає коментарів:
Дописати коментар