23.10
Особливості літературно-мистецького життя 1920-1940-х років в Україні
- Політика українізації: На початку 1920-х років радянська влада проводила курс «коренізації» (українізації), що дало поштовх до розвитку української мови, освіти, театру та видавничої справи.
- Побудова нового мистецтва: Фокус змістився на людину, її свідомість і підсвідомість, пошук нових форм вираження замість класичного етнографізму.
- Плідні літературні угруповання та дискусії:
- ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури, лідер Микола Хвильовий) проголосила орієнтир на «психологічну Європу» та відокремлення від московського диктату.
- Київські неокласики (Микола Зеров, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара та ін.) зосереджувалися на вічних культурних цінностях, високій поетичній техніці та «чистому мистецтві».
- Авангардисти / футуристи (організація «Нова генерація», Михайль Семенко) оспівували урбанізм, технічний прогрес, машину та масу.
- Масові спілки робочих і селянських письменників на кшталт «Плуг» та «Гарт».
- Театральний прорив: Розвиток новаторського театру «Березіль» під керівництвом режисера Леся Курбаса та драматургія Миколи Куліша («Мина Мазайло», «Народний Малахій»).
- Літературна дискусія 1925–1928 років: Гостра суперечка про шляхи розвитку нової української літератури та її незалежність від російського впливу (гасло Миколи Хвильового «Геть від Москви! Дайош Європу!»).
- Згортання українізації: Початок жорсткої ідеологічної цензури, згортання культурних свобод.
- Масові репресії: Початок знищення української інтелігенції, що отримало назву «Розстріляне відродження».
- Трагедія в Сандормосі та ГУЛАГ: Десятки митців (Микола Зеров, Микола Куліш, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний та інші) були заарештовані, заслані або розстріляні (зокрема в урочищі Сандормох у 1937 році).
- Соціалістичний реалізм: Єдиним дозволеним художнім методом став соцреалізм, який вимагав прославляння комуністичної партії та режиму.
- Західна Україна (під польською / румунською / чехословацькою владою): Діяли такі митці, як Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Богдан Лепкий та геніальний поет-модерніст Богдан-Ігор Антонич.
- Празька школа та еміграція: Багато письменників емігрували (понад 80 авторів), рятуючись від терору. Сформувалася Празька школа поетичної еміграції (Євген Маланюк, Олена Теліга, Олег Ольжич, Юрій Клен), а також потужна проза за кордоном (Іван Багряний з романом «Тигролови», Улас Самчук).
- Воєнне лихоліття, окупація України, руйнування культурних пам'яток.
- Частина митців загинула на фронтах або в німецьких/радянських таборах, частина опинилася в еміграції (так званий «МУР» — Мистецький український рух у повоєнній Німеччині).
- Продовження ідеологічного тиску з боку сталінського режиму в повоєнні роки (наприклад, гостра критика вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну» на початку 1950-х).
Презентація:
Домашнє завдання:
Опрацювати поданий матеріал
19.10
Продовження теми. Позакласне читання. Леся Українка "Давня казка"
Скорочений аудіоформат:
https://www.youtube.com/watch?v=16Hr_PKfDJ0
Презентація:
https://vseosvita.ua/library/lesia-ukrainka-davnia-kazka-636720.html
Домашнє завдання
Опрацювати поданий матеріал.
15.10
Позакласне читання. Леся Українка "Давня казка"
Текст:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=488
Аудіоверсія:
https://www.youtube.com/watch?v=gOKlNXHx2Fk
- Жанр: Ліро-епічна поема (казка).
- Дата написання: 12 листопада 1893 року у Києві.
- Перша публікація: 1896 рік у львівському журналі «Житє і слово».
- Збірка: Увійшла до збірки «Думи і мрії» (1899).
- Поет: Талановитий, бідний, духовно вільний чоловік, чиї пісні надихають народ. Він не продає свій талант і служить правді.
- Бертольдо: Спочатку бідний і зарозумілий лицар, який просить поета скласти серенаду для донни Ізідори. Згодом стає багатим і жорстоким графом.
- Донна Ізідора: Кохана, а згодом дружина Бертольда.
- Знайомство: Бідний поет живе у нужді, але має великий дар. Лицар Бертольдо під час невдалого полювання зустрічає його і просить допомоги: складає серенаду для Ізідори. Пісня допомагає йому завоювати серце коханої.
- Військовий похід: Коли військо Бертольда голодує і починає бунтувати під час облоги чужого міста, поет своїми піснями підіймає бойовий дух воїнів, і місто здається.
- Конфлікт влади і слова: Ставши багатим і впливовим графом, Бертольдо забуває про поета. Коли поет починає складати пісні проти народної неволі та жорстокості графа, Бертольдо кидає його до темниці.
- Фінал: Поет помирає у в'язниці, проте його волелюбні пісні не зникають — їх підхоплює народ, і боротьба проти тиранії триває поколіннями.
12.10
Леся Українка. "Бояриня". Характеристика дійових осіб. Особливості художньої мови та віршованої форми.
- Оксана — головна героїня, вродлива й волелюбна дівча з козацького старшинського роду. Виросла в атмосфері свободи, поваги до особистості та народних звичаїв. Потрапивши до Москви, вона задихається в атмосфері азіатського деспотизму, теремного затворництва й духовного рабства. Оксана є символом поневоленої України, яка не може жити без волі та гине від духовної туги на чужині.
- Степан — хлопець із козацького роду, колишній студент Києво-Могилянської академії, який опинився на службі при московському царі. Добрий і лагідний за своєю природою, але слабкодухий, нерішучий і заляканий царською системою. Він намагається вислужуватися перед Москвою, зрештою стає знаряддям неволі для власної дружини, уособлюючи тип українського інтелігента, що втратив національну гідність і зрікся свого коріння.
- Олекса Перебійний — батько Оксани, шанований і заможний козак зі старшини. Патріот своєї землі, гостинний господар, прихильник козацької вольності, який щиро вболіває за долю України.
- Перебійниха — мати Оксани, турботлива українська господиня, котра живе традиційним українським побутом.
- Іван — брат Оксани, різкий і прямолінійний юнак, патріот. Він відкрито звинувачує батька Степана у зраді України заради вигоди в Москві.
- Ганна — сестра Степана, московська боярівна. Вона цілковито інтегрована в московський побут і не розуміє туги та протестів Оксани, бо вважає московське приниження жінки «природним» порядком.
- Мати Степана — деспотична жінка, звична до суворих патріархальних і московських порядків, носійка чужої для українців рабовласницької психології.
- Психологічна глибина й лаконічність: поема вирізняється мінімалізмом деталей, де через одну фразу чи зміну інтонації розкривається величезний драматичний надлам.
- Контрастність образів і символіки: зіставлення яскравого, сонячного, пісенного українського простору (садок, вільні стосунки між людьми) та темного, замкненого, гнітючого московського світу (тереми, поклони, страх перед доносами «слово і діло»).
- Символ іржавої зброї: уособлення згасання козацької волі, втрати бойового духу та добровільної рабської покори.
- Насичені діалоги: рух сюжету тримається на емоційно напружених діалогах-суперечках між героями, де стикаються різні життєві філософії — свобода проти деспотизму.
- Жанр: драматична поема (написана у формі п'єси для читання або театру).
- Віршовий розмір: написана нерифмованим ямбом (білим віршем) з різностопою або вільною структурою.
- Ритміка: мова твору наближена до живої розмовної інтонації, водночас зберігає високий поетичний лад. Завдяки білому віршу текст звучить водночас і як природна жива розмова, і як висока трагедія, позбавлена штучної мелодраматичності, що посилює відчуття документальності й емоційної напруги.
Презентація:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-harakteristika-diyovih-osib-poemi-boyarinya-528411.html
Домашнє завдання:
Опрацювати поданий матеріал.
09.10
Леся Українка. «Бояриня». Національна ідея, події української історії в її основі. Роль діалогів у композиції драматичної поеми
Презентація:
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=XJn1IrViiZs
Історія створення:
https://www.youtube.com/watch?v=VKvFqy-SwLs
- Доба Руїни: Дія відбувається у другій половині XVII століття після Переяславської ради (1654 рік) та під час гетьманшування Івана Виговського / Петра Дорошенка. Це час розколу України, гетьманських міжусобиць і фактичного порабощення Москвою.
- Зіткнення двох світів: В основі сюжета — конфлікт між вільною, демократичною Україною (де панують волелюбність, пісні, повага до особистості) та деспотичним, самодержавним московським царством (з його атмосферою рабства, теремом, закритістю й приниженням людини).
- Заклик не цуратися свого: Головна ідея — усвідомлення згубності національного зрадництва, байдужості до Батьківщини, відмови від рідної мови, звичаїв і культури.
- Психологія рабства vs свобода: Оксана гине не від фізичного насильства, а від духовної задухи в чужому, неволелюбному світі Москви, де її муж Степан стає боярином-служкою царя. Твір доводить, що втрата національного коріння веде до внутрішньої смерті особистості.
- Психологізм і одкровення: Композиція твору (поділена на 5 дій) побудована на динамічних, напружених діалогах, у яких розкривається внутрішній надлом героїв.
- Суперечність світоглядів: Через розмови Оксани зі Степаном, її дядьком Семеном чи москвичкою бояринею Марією авторка чітко розгортає ідейний конфлікт. Діалоги замінюють зовнішню дію на глибокий психологічний поєдинок, де кожне слово підкреслює неможливість примирення українського духу волі та московського деспотизму.
Домашнє завдання
Записати в зошит паспорт твору
05.10
Леся Українка «Бояриня». Розповідь про драматургію письменниці.
«Бояриня» як зразок неоромантичної драми
- Новаторство: Письменниця докорінно реформувала українську драматургію, звівши її з рівня етнографічно-побутового театру до високої європейської «нової драми» (драми ідей).
- Філософічність: Її п'єси порушують глобальні проблеми свободи, вибору, духовної величі особистості, обов'язку перед нацією та одвічного протистояння несвободі.
- Інтелектуалізм: Конфлікти в її творах розгортаються не на побутовому рівні, а в площині зіткнення світоглядів та ідеалів (агон).
- Твір написано у квітні 1910 року в місті Хельвані (Єгипет) усього за три дні під час лікування письменниці.
- Це єдиний твір Лесі Українки на безпосередньо українську історичну тематику (XVII століття, доба Руїни).
- Неоромантичний герой: Головна героїня Оксана — яскравий неоромантичний тип особистості, чия душа прагне волі, світла й рідної України.
- Культурне протиставлення: У творі чітко протиставлено вільний український світ («своє») та деспотичну, рабську атмосферу московського царства («чуже»).
- Внутрішній конфлікт: Зовнішній переїзд Оксани до Москви після одруження зі Степаном переростає у трагедію душі — неможливість пристосуватися до неволі та моральний злам від усвідомлення чужизни.
- Психологізм і ліризм: Глибина переживань розкривається через напружені діалоги, в яких домінує туга за Батьківщиною та одвічна ідея неможливості компромісу з рабством.
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=Ca2FKvz7vCk
Презентація:
Домашнє завдання
Читати твір Лесі Українки "Бояриня"
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=481
Скорочена аудіоверсія:
https://www.youtube.com/watch?v=0lyt5NI9njw
Повний аудіотекст:
https://www.youtube.com/watch?v=mnPNVe31vII
01.10
Підсумкова робота.
Усне висловлення на одну із запропонованих тем.
1.«Чи можна назвати Фатьму сильною особистістю?»;
2. Трагедія кохання Фатьми і Алі: чи могли герої протистояти суспільним законам?;
3. Національний колорит та народні звичаї кримських татар (киримли) у зображенні українського письменника;
4. Людина і природа в імпресіоністичному творі М. Коцюбинського (як пейзаж передає душевний стан героїв).
Домашнє завдання:
Скласти усне висловлювання на одну із запропонованих тем. Записати аудіо та надіслати о особисті повідомлення у Вайбер.
28.09
М. Коцюбинський. «На камені». Народні звичаї і традиції киримли, морально-етична проблематика новели
- Побут і праця: Письменник показує традиційний уклад життя селища біля моря — рибальство, лагодження човнів, торгівлю сіллю з прибулими баркасами, кав'ярню як осередок громадського життя чоловіків.
- Релігійність і ментальність: Життя громади підпорядковане суворим релігійним та мусульманським нормам, віковічним традиціям предків, які не прощають порушення уставленого порядку.
- Колорит: У творі відчувається подих південної природи, стихія моря і шторму, що переплітається з психологічним станом героїв (Фатьма, Алі, Мемет).
- Конфлікт особистості й суспільства: Головне питання новели — чи має право людина на щастя всупереч законам і застарілим моральним нормам натовпу?
- Любов і обов'язок: Почуття між Алі та Фатьмою суперечить законам громади та її укладу (Фатьма — жінка при чоловікові Меметі). Це трагічне кохання, яке виходить за межі дозволеного.
- Внутрішня свобода: Герої постають перед вибором: скоритися безликій масі й традиціям чи боротися за власне «я», за почуття, що спалює зсередини.
Презентація:
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=pEQJx8MZYGs
Домашнє завдання
Підготуватися до усного висловлювання за тематикою новели Михайла Коцюбинського "На камені"
24.09
М. Коцюбинський "На камені". Прийоми розкриття внутрішнього світу героїв.
- Психологічний пейзаж: Природа в новелі не є просто фоном — вона живе в унісон із почуттями героїв або відбиває напругу їхнього конфлікту (синява моря, жорсткий сірий камінь, палюче сонце, вітер) .
- Художня деталь: Миттєвий жест, погляд, зміна міміки, окремий колірний акцент в одязі чи портреті замінюють довгі внутрішні монологи.
- Психологічна роль кольору і світлотіні: Колористика (контрасти білого каміння, синяви моря та темних відтінків) символізує емоційний стан і приховану пристрасть персонажів .
- Звукова партитура (звукозапис): Шум хвиль, відгомін стихії та елементи мови створюють атмосферу, через яку прочитується напруга внутрішнього світу [0.14].
- Перцептивна точка зору: Події та інші герої подаються не об'єктивно від автора, а крізь призму суб'єктивного сприйняття самі́х персонажів
21.09
М. Коцюбинський. «На камені». Риси імпресіонізму в творі, роль пейзажів
- Фіксація миттєвих вражень: Автор змальовує не весь побут детально, а окремі яскраві деталі, спалахи світла, кольору та звуки.
- Психологізм через деталі: Душевний стан героїв (Фатьми та Алі) передається не через довгі розмови, а через міміку, жести, переходи кольорів і світлотіні.
- Музичність і живописність: Проза Коцюбинського нагадує полотна художників-імпресіоністів: тут важливу роль відіграють переливи морської води, спекотне марево повітря та кольорова гама.
- Сугестія (навіювання): Твір справляє емоційне враження завдяки ритму, настрою та психологічній напрузі, а не прямому повчанню.
- Психологічний паралелізм: Кримська природа (море, скелі, камінь, палюче сонце) відбиває пристрасті, незламність і трагізм кохання героїв.
- Дійова особа: Пейзаж у творі не просто тло, а активний учасник подій, який задає тон і підкреслює безвихідь патріархальних законів.
- Символіка: Образ «каменя» символізує застарілі, жорстокі закони та пересуди суспільства, проти яких безсилі живі людські почуття
Презентація:
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=gT5UWCouxEU
Домашнє завдання
Опрацювати весь поданий матеріал
17.09
Михайло Коцюбинський. Коротко про письменника. Крим у його творчості. Жанрові особливості новели «На камені».
Відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=t36N83UdTJU
Презентація:
Про твір:
https://www.youtube.com/watch?v=iR_RRX7oraI
Твір:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2540
Паспорт твору:
https://dovidka.biz.ua/na-kameni-kotsyubinskiy-analiz/
Домашнє завдання
Опрацювати твір;
Записати в зошит паспорт твору.
14.09
Олександр Олесь. "Коли б ми плакати могли...". Риси неоромантизму і символізму в поезіях. Особливості їх художньої мови та віршової форми.
Презентація:
- Неоромантизм:
- Заперечення пасивності й заклик до активної дії, перехід від стомленого відчаю до боротьби.
- Наскрізний емоційний рух від скорботи до протесту (композиційна динаміка плач → віра → гнів).
- Герой твору — не байдужий спостерігач, а представник збірної волі («ми»), що прагне переплавити слабкість у силу.
- Символізм:
- Використання містких, багатозначних образів-символів (сльози як ознака очищення, серце, камінь, сонце).
- Музичність та навіювання (суггестія) настрою через приховані підтексти, де слово виражає не просто поняття, а невимовні душевні стани.
- Експресивна лексика: Переважають дієслова та конструкції, що підкреслюють динаміку почуттів.
- Анафора та повтори: Нагнітання однакових початків рядків створює ефект ритмічного удару, заклинання чи тривожного дзвону.
- Антитеза (контраст): Протиставлення сліз, слабкості — вогню, вірі та гніву, що є характерним прийомом для стилю автора.
- Використання мелодійного, співучого розміру, притаманного українському романсу.
- Динамічна строфіка з чітким перехресним або суміжним римуванням, що підсилює інтонаційну напругу та робить твір надзвичайно ритмічним і зручним для виконання як пісні-реквієму.
Домашнє завдання
Підготувати цікаву інформацію (у вигляді презентації) про життя і творчість Михайла Коцюбинського.
10.09
Олександр Олесь. Розповідь про поетичний доробок автора, особливості його індивідуального стилю. «Чари ночі»
Презентація:
Про автора:
https://www.youtube.com/watch?v=Bf7vtPqkPug
Вірш:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=848
Паспорт твору:
https://dovidka.biz.ua/chari-nochi-analiz-virsha/
Домашнє завдання
Записати паспорт твору у зошит
07.09
ЛІТЕРАТУРА МОДЕРНІЗМУ
Українське відродження початку ХХ століття
Матеріал до уроку:
https://uahistory.co/pidruchniki/paharenko-ukraine-literature-10-class-2018-profile-level/22.php
Презентація:
Домашнє завдання
Опрацювати ст. 9-10;
Створити конспект опрацьованого матеріалу у вигляді ментальної карти (NotebookLM або інші платформи)
Приклад:
03.09
Зміст і форма. Художність у мистецтві. Художній аналіз літературного твору
Презентація:
Матеріали до уроку:
https://www.youtube.com/watch?v=JKfujFyp3zY
Домашнє завдання
Опрацювати ст. 5-7
Онлайн-версія підручника:
https://pidruchnyk.com.ua/3245-ukr-literatura-kalynych-9-klas-2026.html
Немає коментарів:
Дописати коментар